Вчені записки Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія"). Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання. Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень). Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Проблематика ділової репутації як індикатору економічної безпеки бізнесу
    (Університет «КРОК», 2024) Живко, Зінаїда; Живко, Михайло; Шегинська, Анастасія
    Стаття присвячена дослідженню проблематики ділової репутації як важливого інструмента економічної безпеки бізнесу. Метою дослідження є дефініція ролі ділової репутації як індикатору економічної безпеки бізнесу, а також аналіз проблем, що виникають під час її формування та підтримки. Дослідження спрямоване на ідентифікацію кардинальних факторів, що впливають на репутацію, та розроблення рекомендацій для підприємств щодо покращення їхньої репутаційної політики. Основними методами, використаними в дослідженні стали метода порівняльного аналізу, узагальнення, а також метод візуалізації для результатів дослідження. Розглянуто значення репутації в умовах зростаючої глобалізації та конкурентного змагання, а також їх вплив на довіру інвесторів, партнерів та споживачів. У сучасному бізнес-середовищі ділова репутація стає однією з ключових складових стійкого розвитку підприємства та забезпечення його конкурентоспроможності на ринку. У статті здійснено аналіз сучасних підходів до формування та управління діловою репутацією як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні. Особливу увагу приділено вивченню інструментів, які використовуються для підвищення репутаційного капіталу, таких як соціальна відповідальність бізнесу, прозорість у веденні діяльності, інноваційний розвиток та ефективне управління комунікаціями. Визначено, що успішне формування ділової репутації передбачає не лише запровадження відповідних заходів у межах компанії, але й активну взаємодію з зовнішніми стейкхолдерами. Крім того, розглянуто вплив репутації на економічну безпеку бізнесу, зокрема на можливість залучення фінансових ресурсів, управління ризиками та забезпечення стійкості підприємства в умовах кризових ситуацій. Наголошено, що негативна репутація може призводити до серйозних фінансових втрат, втрати довіри з боку інвесторів та партнерів, а також ускладнення виходу на нові ринки. Тому важливим завданням компаній є формування системи управління репутацією, яка б забезпечувала постійний моніторинг, оцінку та корекцію репутаційних ризиків. Стаття також містить рекомендації щодо покращення репутаційної політики підприємств та заходів для підвищення їхньої економічної безпеки. Запропоновано низку практичних рекомендацій, які включають удосконалення корпоративної культури, підвищення прозорості та етичності у веденні бізнесу, активізацію соціальних проектів, спрямованих на підтримку місцевих громад. Визначено, що цілеспрямовані дії у напрямку покращення репутації здатні не лише зміцнити позиції компанії на ринку, але й забезпечити їй тривалу економічну стійкість.
  • Ескіз
    Документ
    Техніки та інструменти медіації в трудових конфліктах
    (Університет «КРОК», 2024) Василенко, Євген; Калініна, Наталя
    У статті проведено комплексний аналіз інструментів та технік медіації, які можуть ефективно застосовуватися у врегулюванні трудових конфліктів з метою підвищення продуктивності та оптимізації робочих процесів. Серед основних напрямів дослідження розглядаються фасилітаційні техніки, що включають активне слухання, емпатичне сприйняття та використання відкритих питань для створення сприятливого середовища для обговорення. Значну увагу приділено також комунікаційним технікам, таким як нейтральне перефразування, структурований діалог та подолання бар’єрів у спілкуванні, що допомагає сторонам конфлікту краще зрозуміти один одного та досягти компромісу. Окремий акцент зроблено на техніках управління емоціями, зокрема на методах розвитку емоційної стійкості, емпатії та підтримки, які сприяють зниженню рівня напруги під час конфлікту та забезпечують більш конструктивний підхід до його вирішення. У статті проаналізовано, як такі інструменти можуть позитивно впливати на корпоративну культуру, створюючи атмосферу довіри та підтримки, що, у свою чергу, сприяє зниженню текучості кадрів та підвищенню рівня задоволеності працівників. Окрім цього, автори наголошують на важливості інтеграції інноваційних медіаційних практик у стратегічні HR-процеси для покращення ефективності комунікації та зміцнення робочих взаємин у великих і малих командах. Результати дослідження свідчать про значний вплив медіаційних технік на підвищення ефективності робочих процесів завдяки зниженню рівня конфліктності на робочому місці. Запропоновано рекомендації для HR-фахівців та менеджерів з управління персоналом, які включають поради щодо інтеграції медіаційних підходів у політику управління конфліктами на підприємствах. Стаття буде корисною для науковців та практиків у галузі менеджменту, які прагнуть покращити робочу атмосферу та підвищити ефективність діяльності організації за допомогою сучасних методів медіації.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив корпоративної культури на модернізацію соціально-трудових відносин
    (Університет «КРОК», 2015) Петрова, І.Л.; Петрова, Ірина Леонідівна
    Устатті проаналізовано нові аспекти впливу корпоративної культури на соціально-трудові відносини через визначення її регуляторної ролі у формуванні процесів праці, управління, розвитку соціального діалогу
  • Ескіз
    Документ
    Специфіка використання технологій управління в процесі діяльності приватних охоронних структур
    (Університет «КРОК», 2018) Копитко, М.І.; Прихідько, С.М.; Копитко, Марта Іванівна
    У статті здійснено аналіз та обґрунтовано доцільність використання технологій управління у процесі діяльності приватних охоронних підприємств. У розрізі кожної технології управління визначено переваги її використання та узагальнено основні методи їхньої реалізації.
  • Ескіз
    Документ
    Ризик-орієнтоване управління як соціальна інновація у забезпеченні економічної безпеки
    (Університет «КРОК», 2020) Петрова, І.Л.; Петрова, Ірина Леонідівна
    В епоху швидких постійних змін внутрішнє середовище і зовнішнє оточення підприємства стають мінливими, нестабільними і непередбачуваними, що створює основу для виникнення небезпеки і загроз системі економічної безпеки. Для їх обмеження або усунення необхідно розробляти і впроваджувати прогресивні управлінські технології, спрямовані на виявлення, ідентифікацію, оцінювання та прийняття рішень і доцільних заходів із управління ризиками. Численні ризики постають в усіх сферах економічної безпеки, включаючи фінансову, виробничо-операційну, інформаційну, інноваційну, інвестиційну, маркетингову, кадрову. З метою протистояння їх впливу та зниженню ймовірності настання негативних для підприємства наслідків у практиці господарювання застосовується ризик-менеджмент. Особливістю його сучасного розвитку є формування ризик-орієнтованого підходу до управління, який відрізняється комплексністю та інтегрованістю і передбачає соціальні зміни в управлінні, а саме розвиток ризик-орієнтованого мислення, відповідної корпоративної культури, залучення ризик-менеджерів з потрібними компетенціями, які перетворюють їх на бізнес-партнерів підприємства. Завдяки цим властивостям ризик-орієнтоване управління запропоновано розглядати як важливу соціальну інновацію, здатну суттєво впливати на стан та динаміку економічної безпеки підприємство. Метою статті є визначення ризик-орієнтованого управління як соціальної інновації, аналіз логіки його розробки та впровадження для забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання. Впровадження ризик-орієнтованого управління в систему економічної безпеки підприємства, з одного боку, сприяє підвищенню його стійкості, з іншого, дозволяє бути гнучким в реагуванні на зміни, що забезпечує позитивну динаміку його розвитку.
  • Ескіз
    Документ
    Корпоративна культура як стратегічний напрям управління підприємством в умовах сучасних викликів
    (Університет «КРОК», 2021) Копитко, М.І.; Михаліцька, Н.Я.; Верескля, М.Р.; Копитко, Марта Іванівна
    Актуальність дослідження обумовлена тим, що в сучасних умовах ведення бізнесу, зокрема пандемії COVID-19, є складним. В таких умовах, основна увага приділяється людині з її потенціалом та здатністю ефективно працювати, як ключовому активу підприємства. Визначено загальний вплив коронавірусу на діяльність підприємств та їхньої здатності адаптації до кризових явищ. Основною ціллю дослідження є формулювання корпоративної культури як одного зі стратегічних напрямів управління підприємством, завдяки якому формуються цінності персоналу та «прищеплюються» усім працівникам єдині стеоретипи поведінки. Охарактеризовано термін «корпоративна культура» за допомогою декількох підходів, зокрема: функціонального, нормативного та психологічного. Визначено мету та рівні корпоративної культури (артефакти, засвоєні цінності, базові припущення. Систематизовано чинники, що впливають на формування корпоративної культури. Охарактеризовано ознаки корпоративної культури у практичному управлінні підприємством, що допоможе керівникам ефективно проводити організаційні зміни. Визначено стратегії корпоративної культури підприємства, яка сприятиме забезпеченню чіткої місії підприємства та не викликатиме у персоналу її не прийняття та протидії. Встановлено, що пандемія COVID-19 видозмінила ринок праці і більшість підприємств не виявилися готовими до змін в оперативній моделі управління. COVID-19 змусив керівників підприємств перевести персонал на дистанційний режим робити, про те не всі компанії були готовими до такого формату роботи. Дистанційний режим роботи передбачає цифрову діджиталізацію працівників підприємств, і в таких умовах необхідний високий рівень корпоративної культури підприємства. Корпоративна культура підприємства буде формувати, у нових умовах, «позитивний» чи «негативний» бренд роботодавця.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичні основи корпоративної культури: поняття та принципи
    (Університет «КРОК», 2024) Добров, Сергій
    У сучасному динамічному світі корпоративна культура стає одним із вирішальних факторів, що визначає успішність та конкурентоспроможність організацій. Вона відображає цінності, переконання, норми та поведінкові очікування, які формуються та підтримуються всередині колективу, впливаючи на всі аспекти діяльності компанії. Незважаючи на тривалі наукові дослідження, теоретичні основи корпоративної культури залишаються неоднозначними та потребують подальшого уточнення. Метою статті є дослідження теоретичних основ корпоративної культури, зокрема визначення ключових понять та принципів, що лежать в основі її формування та функціонування. Методологія дослідження базується на використанні історичного методу, аналізу та синтезу, методу узагальнення та систематизації. Для відображення результатів дослідження використано графічний та табличний методи. У статті розглянуто різні наукові підходи до визначення корпоративної культури та її компонентів. Проаналізовано вплив корпоративної культури на організаційну ефективність, інноваційність та залученість працівників. Виявлено, що успішне функціонування організацій тісно пов’язане з ефективним управлінням корпоративною культурою. Представлено рекомендації для керівників щодо впровадження та підтримки позитивної корпоративної культури. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на глибше вивчення взаємозв'язку між корпоративною культурою та лідерством, а також на розробку практичних інструментів для вимірювання та оцінки корпоративної культури в різних організаціях.
  • Ескіз
    Документ
    Формування кадрової стратегії підприємства в умовах військового стану в Україні
    (Університет «КРОК», 2023) Андрєєва, Віта; Гринюк, Наталія; Андрєєва, Віта Анатоліївна
    В умовах військової агресії Російської Федерації, що характеризуються зростанням впливу глобалізаційних процесів на всі сфери діяльності підприємства, доцільністю підвищення ролі соціальної відповідальності менеджменту та перманентного оновлення підходів до управління, особливого значення набувають питання формування кадрової стратегії підприємства як управлінської ініціативи у його практичній діяльність. Існуючі підходи та інструментарій кадрової стратегії спрямовані, насамперед, на вирішення поточних завдань, у той час як сучасна гуманістична концепція управління персоналом декларує необхідність створення нової парадигми кадрового менеджменту. У зв’язку з цим, метою статті є розвиток теоретичних положень, розробка методичних підходів та інструментарію, а також рекомендацій щодо формування кадрової стратегії підприємства в умовах військової агресії Російської Федерації. В роботі використано науково-методичний підхід до стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства в процесі формування кадрової стратегії, що передбачає виділення системи критеріїв та індикаторів, які впливають на її формування. Проаналізовано теоретико-методичні основи формування стратегічних кадрових альтернатив, які, на відміну від відомих, базуються на гуманістичній концепції кадрового менеджменту із їх подальшою декомпозицією до рівня ключових показників ефективності управління персоналом. Авторами розроблено алгоритм забезпечення реалізації кадрової стратегії підприємства в умовах військового стану на основі існуючих кадрові стратегій, які як доповнення враховують значущість розвитку персоналу та орієнтовані на управління знаннями підприємства; створення та формалізацію організаційних знань; стимулювання професійного розвитку персоналу в умовах військового стану.