Вчені записки Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія").
Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання.
Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень).
Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Екзистенційна психологія кризових станів особистості: тривога та вина в переживанні вибору майбутнього(Університет «КРОК», 2022) Живоглядов, Ю.О.; Носаль, Л.Г.; Живоглядов, Юрій ОлексійовичВ статті пропонується спроба теоретико-прикладного аналізу екзистенційної тривоги та провини особистості, яка знаходиться в кризовій ситуації, спричиненій війною. У даній статті вважаємо за необхідне цілеспрямовано розглянути стосунки з майбутнім в переживанні тривоги та вини в кризовій ситуації, що характеризується суттєвою невизначеністю. Це є не тільки важливою науковою проблемою, але й найсерйознішою задачею української реальності. Теоретичний аналіз переживання особистістю екзистенційної тривоги та провини в ситуації невизначеності показав важливість часової спрямованості тривоги, емоційний рівень якої безпосередньо корелює із ступенем невизначеності майбутнього. Психологічний аналіз цього феномену дозволив визначити чинники його виникнення та особливості прояву в ситуації екзистенційної кризи. Обґрунтовано взаємозв’язок провини та тривоги в ситуації вибору особистістю своєї життєвої перспективи. Описані психологічні особливості формування емоційно-тривожних станів, а також їх вплив на повсякденне життя особистості. Психологічно обґрунтовується взаємозв’язок переживання тривоги та провини в залежності від свідомого вибору часової орієнтації особистості. Особистість здатна зробити свій усвідомлений екзистенційний вибір щодо спрямованості на майбутнє або на минуле, причому, вибір минулого робиться як вибір «незмінності», коли в переживанні особистості набирає чинності емоція вини за втрачені можливості. У результаті людина виявляється перед вибором: прийняти провину чи, вибираючи майбутнє, витримати тривогу. Почуття провини пов’язане з неприйняттям відповідальності за власне життя та реалізацію свого потенціалу і можливостей. Тривале переживання екзистенційної провини здатне спричинити гальмування особистісного розвитку, адже це змушує особистість розмірковувати над втраченими можливостями, примушуючи себе замислюватися над своєю слабкістю і безвідповідальністю. Тобто, вибираючи незмінність, сталість, людина опиняється в ситуації, коли вона переживає не тільки провину за нереалізовані можливості, та й, водночас, зменшує вірогідність знайти сенс свого життя. Психологічний аналіз цієї ситуації показує ціннісні наслідки особистісного вибору: «планування» майбутнього в ситуації суттєвої невизначеності та екстраполяція вже пережитого досвіду, що веде до нівелювання власних творчих потенцій, виявляються неефективними. Єдиною потенційно результативною стратегією може бути життєва стратегія «діалогу» з майбутнім, яка передбачає здатність готовності до істотної невизначеності та непередбачуваності, яка пов’язана із здатністю коректувати свої плани.Документ Психологічні мехінізми прийняття управлінських рішень: раціональність чи інтуіція(Університет «КРОК», 2022) Гура, ГеннадійІснування українських підприємств та організацій в надзвичайних умовах воєнного стану загострило проблему прийняття рішень в ситуації невизначеності. В публікації здійснено аналіз сучасних теоретичних уявлень про психологічні аспекти прийняття рішень, при цьому окреслено два протилежні підходи, що базуються на раціональних та інтуїтивних засадах. Зроблено огляд класичних теорій, що розглядають прийняття рішень як раціонально-інтелектуальний, поетапний процес пошуку та відбору альтернатив відповідно до заздалегідь визначених критеріїв успішного подолання складної ситуації. З іншого боку, інтуїтивно-емотивний підхід пропонує розглядати прийняття рішень як швидкий та малоусвідомлюваний інсайт, що базується на минулому досвіді управлінця. Розкрито переваги та обмеження обох підходів, при цьому зроблено наголос на вимірах, що визначають проблемність ситуації. Високий ступінь мінливості внутрішніх та зовнішніх умов, характерний для українського суспільства останніх років (як і загалом для світової соціально-економічної ситуації), надзвичайно ускладнює процес прийняття рішень суб’єктами управлінської діяльності: збільшує ризики, ускладнює планування, унеможливлює прогностичну оцінку ймовірних змін у найближчій та віддаленій перспективі. Наведено результати досліджень особистісних якостей, що сприяють реалізації раціонального та інтуїтивного шляхів прийняття рішень. Зроблено висновок про необхідність комплексного розгляду раціональних та інтуїтивних механізмів як двох полюсів єдиного континуума: емоційна регуляція виступає важливим чинником активізації та регуляції інтелектуальних стратегій. Прийняття продуктивних рішень в діяльності управлінця потребує цілісної взаємодії раціональних, аналітичних, емоційних та інтуїтивних процесів, що набуває особливої важливості в ситуаціях нестабільності та невизначеності.Документ Чинники ухвалення рішення про материнство в ситуації невизначеності(Університет «КРОК», 2024) Склярова, Ганна; Склярова, Ганна ОлександрівнаУ статті здійснено теоретичний аналіз чинників ухвалення рішення про материнство в умовах невизначеності. Для досягнення цілей статті розглянуті основні поняття теми “ухвалення рішення” та “невизначеність”. Як чинники ухвалення рішення про материнство розглядаються емоції жінки, які повʼязані із перспективою виносити та народити дитину, особливості її пізнавальних процесів, завдяки яким відбувається здобуття, обробка, накопичення й використання інформації про материнство, особистий досвід жінки чи досвід авторитетної для неї людини в цій сфері. Також як чинники ухвалення рішення про материнство розглядаються потреби жінки, її цінності й мотиви та їх ієрархія. Зазначається, що наявність партнера та особливості партнерських стосунків, ставлення партнера до майбутнього материнства жінки, та навіть психоемоційний стан партнера, також суттєво впливають на її рішення про те, чи бути матірʼю. Як чинник ухвалення рішення про материнство розглядається також наявність чи відсутність підтримки такого рішення від родичів, друзів, інших близьких та значущих для жінки людей. В статті наголошується на важливості запланованості чи незапланованості вагітності, як чинника ухвалення рішення про материнство, а також на значенні суспільних очікувань, думок та стереотипів щодо виконання жінкою ролі матері в ухваленні нею відповідного рішення. В статті розглядається сутність невизначеності та її неоднозначний вплив на ухвалення жінкою рішення щодо материнства. Так, наголошується, що ситуація невизначеності, може як спонукати жінку до виношування та народження дитини, так і, навпаки, стримувати її від ухвалення такого рішення. Зазначається, що невизначеною є така ситуація, яка не дозволяє чітко передбачити майбутні події, через брак, суперечливість інформації про навколишню дійсність, її швидку мінливість.