Legal Bulletin
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/365
Збірник наукових праць «Legal Bulletin» є правонаступником видання «Правничий вісник Університету «КРОК», який було засновано у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № ІІ237-ІІ7Р від 19.05.2006 р.) а в 2010 року внесено до переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 3. – С. 11; В 2015 році наказом Міністерства освіти і науки України №1328 від 21.12.2015 року). «Правничий вісник Університету «КРОК» внесено до переліку фахових видань, та міжнародних бази даних: Index Copernicus International; Ulrich’s Periodicals Directory, США (international database Ulrich’s Periodicals Directory, USA).
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив військової агресії на екологічну ситуацію в Україні(Університет «КРОК», 2024) Корольова, В.В.; Даниль , А.І.; Корольова, Вікторія ВікторівнаВійна на території України призвела до численних руйнувань не лише інфраструктури та економіки, але й довкілля. Екологічні злочини стали невід’ємною складовою військових дій, спричиняючи непоправні наслідки для природних ресурсів, екосистем та здоров’я населення. Вибухи, обстріли, хімічні забруднення, знищення лісів та забруднення водних ресурсів стали серйозною загрозою для екологічної безпеки країни, яка тривалий час потребуватиме відновлення. Саме тому питання юридичної відповідальності за екологічні злочини під час війни набуло надзвичайної актуальності. Війна на території України спричинила низку екологічних катастроф. Пошкодження інфраструктурних об’єктів, таких як нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, електростанції, газові сховища, призводить до викиду небезпечних речовин у повітря, ґрунт і водні ресурси. Окрім цього, забруднення спричиняють вибухи боєприпасів, мінування територій та руйнування лісових і сільськогосподарських угідь. Значні ризики екологічної катастрофи становлять також військові дії в зоні Чорнобильської зони відчуження, де вже заздалегідь вразлива екосистема піддається додатковому тиску. Крім того, війна порушує нормальну роботу природоохоронних структур, що унеможливлює належний моніторинг і контроль за ситуацією в екологічній сфері. Це спричиняє довгострокові екологічні наслідки, які залишатимуться актуальними навіть після завершення бойових дій. Відповідно до сучасних законів України, екологічні злочини можуть підпадати під юрисдикцію як кримінального, так і адміністративного права. Проте, у військовий час постає питання ефективності цих механізмів, оскільки під час бойових дій складно здійснювати оперативний моніторинг ситуації та зібрати докази. Багато міжнародних екологічних та правозахисних організацій звертають увагу на необхідність удосконалення національного законодавства для ефективної протидії екологічним злочинам в умовах конфлікту.Документ Медіація, як сучасний спосіб вирішення конфліктів в умовах військового стану(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Марина, Ю.Ю.; Француз, Анатолій ЙосиповичСтаття присвячена дослідженню медіації як альтернативного способу вирішення соціальних спорів, аналізу Закону України «Про медіацію». Актуалізовано увагу на основних перевагах медіації, як способу вирішення соціальних конфліктів, в умовах війни України з росією. Закон України «Про медіацію» є рамковим, оскільки містить основні визначення, сферу застосування, встановлені принципи медіації, визначає статус медіаторів, правила медіації та її правові наслідки. Наразі не передбачено обов’язкової процедури досудового врегулювання спорів шляхом медіації, хоча визначення категорій спорів для її реалізації вже активно триває. Вживаються заходи щодо запровадження судової медіації, зокрема в кількох судах пілотується судова медіація. Медіація є однією з основних соціальних послуг, яка може надаватися безоплатно особам/сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, як зазначено в Законі України «Про соціальні послуги». В даній статті розглядаються проблеми розвитку медіації в Україні, відсутність ефективної координації між судами та медіаторами та проблеми низької поінформованості українського суспільства про медіацію. Стверджується, що українські суди та медіація в Україні йдуть паралельними напрямами, через що медіація не інтегрується до судової системи судових розглядів та не посилює її. Тим часом національна медіаційна спільнота має формуватися за рахунок організації якісної взаємодії із судовою системою. Більше того, військовий стан та післявоєнний період викличуть нову завантаженість судів цивільними та комерційними суперечками, які загалом могли б бути вирішені за допомогою медіації, особливо коли сперечальники проживають у різних регіонах України або ж Європи після виїзду з окупованої або прифронтової території внаслідок військової агресії з боку росії. Ця стаття спрямована на пошук стійких та швидких рішень для підвищення обізнаності щодо медіації в українському суспільстві та ефективної координації між судами та медіаторами на основі вже досягнутого прогресу.Документ Сутність, поняття і зміст повоєнного відновлення держави: теоретико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2023) Степаненко, Н.В.; Курілець, О.О.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті розкривається етимологія поняття «повоєнне відновлення держави».Виявлено, що у теоретико-правовому полі відсутнє тлумачення дефініції «повоєнне відновлення держави», що створює реальну суттєву прогалину у вітчизняній науці. Критичним є те, що дане поняття не закріплене й на законодавчому рівні. Серед науковців-теоретиків також немає єдиного підходу до розуміння та розкриття сутності вказаного терміну. Авторами запропоновано «повоєнне відновлення держави» розглядати як комплекс організаційних, правових, фінансових та інших заходів, що спрямовуються на прискорену відбудову та створення умов для покращення життєдіяльності населення й діяльності суб’єктів господарювання на певній території для подолання наслідків війни (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних та інших). Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння дефініцій «повоєнне відновлення держави» та «повоєнна відбудова держави». Встановлено, що «повоєнне відновлення» і «повоєнна відбудова» тісно повʼязані між собою, але не тотожні поняття. У нашому розумінні повоєнне відновлення являється більш ширшим за змістом та спрямоване не лише на відновлення того, що було зруйновано або пошкоджено внаслідок війни, а й на майбутній розвиток держави в цілому. Повоєнне відновлення держави, на відміну від відбудови, є більш довготривалим процесом та охоплює відновлення не лише матеріальних, але й нематеріальних об’єктів, таких як соціальні інститути, норми і цінності суспільства. Досліджено сутність та зміст відновлення держави після закінчення війни через теоретико-правову призму. Сутність повоєнного відновлення держави запропоновано розглядати як комплекс заходів, спрямованих на відновлення суверенітету та територіальної цілісності, економічного потенціалу, політичної системи та соціальної сфери держави, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок війни. Тобто це всеохоплюючий процес, який відбувається після закінчення війни, з метою відновлення та подальшого розвитку держави, що складається з багатьох етапів і повинен максимально охоплювати планування на коротку, середню й довгострокову перспективи. У статті приділяється увага основним завданням, які виникають перед державою у повоєнний період.Документ Загальнотеоретичні аспекти забезпечення прав людини в умовах війни(Університет «КРОК», 2024) Старков, І.О.; Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичСтаттю присвячено з’ясуванню питань взаємовпливу прав людини та воєнного стану. Тематика є вкрай актуальною, оскільки розпочате повномасштабне збройне вторгнення посягнуло не тільки на територіальну цілісність, незалежність та суверенітет України, але й завдало великої шкоди всьому населенню держави. Введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року було викликано необхідністю захисту держави та відсічі агресії росії, разом з тим це призводить до обмеження певних прав та свобод людини і громадянина. Воєнний стан небхідно розглягдати як засіб відновлення умов, за яких людина може ефективно реалізувати свої права та свободи. Відповідно, права людини визначають межі діяльності публічної влади щодо введення воєнного стану та засоби, що нею використовуються. При цьому низка прав не може бути обмежена, а обмеження інших прав не може знищувати їх сутність. Окрім визначення прав людини, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану, конституційно-правові норми визначають особливості реалізації окремих прав за досліджуваних обставин: права на власність та права на працю. У даній статті автори звертають увагу на важливості конституційно-правового регулювання суспіль- них відносин щодо обмеження прав людини в особливих умовах. Наголошено, що права людини є тим засобом, що обмежують публічну владу, запобігаючи її свавіллю. Система захисту прав людини під час війни включає правові заходи, встановлені нормами національного та міжнародного права. У науковій статті автори дослідили національні заходи захисту прав людини під час війни, такі як: захист органами публічної влади; захист громадськими організаціями; самозахист; конституційне право на звернення; діяльність органів прокуратури та органів внутрішніх справ; судовий захист та контроль. Також у статті було розглянуто міжнародні механізми захисту прав людини, які передбачені нормами міжнародного гуманітарного права та інститутом міжнародного захисту прав людини.