Сутність, поняття і зміст повоєнного відновлення держави: теоретико-правовий аспект

Abstract

У статті розкривається етимологія поняття «повоєнне відновлення держави».Виявлено, що у теоретико-правовому полі відсутнє тлумачення дефініції «повоєнне відновлення держави», що створює реальну суттєву прогалину у вітчизняній науці. Критичним є те, що дане поняття не закріплене й на законодавчому рівні. Серед науковців-теоретиків також немає єдиного підходу до розуміння та розкриття сутності вказаного терміну. Авторами запропоновано «повоєнне відновлення держави» розглядати як комплекс організаційних, правових, фінансових та інших заходів, що спрямовуються на прискорену відбудову та створення умов для покращення життєдіяльності населення й діяльності суб’єктів господарювання на певній території для подолання наслідків війни (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних та інших). Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння дефініцій «повоєнне відновлення держави» та «повоєнна відбудова держави». Встановлено, що «повоєнне відновлення» і «повоєнна відбудова» тісно повʼязані між собою, але не тотожні поняття. У нашому розумінні повоєнне відновлення являється більш ширшим за змістом та спрямоване не лише на відновлення того, що було зруйновано або пошкоджено внаслідок війни, а й на майбутній розвиток держави в цілому. Повоєнне відновлення держави, на відміну від відбудови, є більш довготривалим процесом та охоплює відновлення не лише матеріальних, але й нематеріальних об’єктів, таких як соціальні інститути, норми і цінності суспільства. Досліджено сутність та зміст відновлення держави після закінчення війни через теоретико-правову призму. Сутність повоєнного відновлення держави запропоновано розглядати як комплекс заходів, спрямованих на відновлення суверенітету та територіальної цілісності, економічного потенціалу, політичної системи та соціальної сфери держави, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок війни. Тобто це всеохоплюючий процес, який відбувається після закінчення війни, з метою відновлення та подальшого розвитку держави, що складається з багатьох етапів і повинен максимально охоплювати планування на коротку, середню й довгострокову перспективи. У статті приділяється увага основним завданням, які виникають перед державою у повоєнний період.