Legal Bulletin
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/365
Збірник наукових праць «Legal Bulletin» є правонаступником видання «Правничий вісник Університету «КРОК», який було засновано у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № ІІ237-ІІ7Р від 19.05.2006 р.) а в 2010 року внесено до переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України. – 2010. – № 3. – С. 11; В 2015 році наказом Міністерства освіти і науки України №1328 від 21.12.2015 року). «Правничий вісник Університету «КРОК» внесено до переліку фахових видань, та міжнародних бази даних: Index Copernicus International; Ulrich’s Periodicals Directory, США (international database Ulrich’s Periodicals Directory, USA).
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Захист персональних даних у сучасному законодавстві(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Савченко, В.В.; Биков, Олександр МиколайовичУ статті розглянуто сучасні виклики захисту персональних даних, обумовлені стрімким розвитком інформаційних технологій і зростаючими кіберзагрозами. Автор досліджує проблеми, що виникають через витоки даних, соціальну інженерію та поширення фішингових атак, а також аналізує численні приклади масштабних витоків інформації, які не лише завдають фінансових збитків, але й підривають довіру громадськості до державних установ і комерційних компаній. Основну увагу приділено законодавчим аспектам захисту персональних даних в Україні, їх відповідності викликам сучасного цифрового середовища та порівнянню з міжнародними стандартами, такими як Загальний регламент про захист даних (GDPR) та стандарти ISO/IEC 27001. Результати аналізу свідчать про те, що чинне законодавство не завжди встигає адаптуватися до швидкого розвитку технологій, що призводить до утворення «сірих зон», які можуть використовуватися для несанкціонованого доступу до інформації. Крім того, важливими факторами зниження рівня безпеки є недоліки в організаційному управлінні, недостатня підготовка працівників і брак регулярних аудитів, а також відсутність належної координації між державними органами. У статті також запропоновано низку рекомендацій для вдосконалення законодавчої бази, включаючи введення суворіших санкцій за порушення норм, чіткі визначення ключових понять і запровадження спеціального регулювання для новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту та блокчейну. Автор наголошує на необхідності посилення кібербезпеки в організаціях, які обробляють персональні дані, включаючи впровадження систем управління інформаційною безпекою та регулярне навчання співробітників. Підвищення обізнаності громадян також розглядається як важливий фактор, що сприятиме кращому розумінню ризиків, пов’язаних із захистом особистої інформації. Також підкреслюється значення державної координації та міжнародного співробітництва для подолання кіберзагроз. У результаті дослідження зроблено висновок, що лише комплексний підхід, який охоплює вдосконалення законодавства, посилення кібербезпеки, підвищення цифрової грамотності та розвиток інноваційних технологій захисту даних, здатний забезпечити належний рівень захисту персональних даних у сучасному цифровому світі.Документ Права людини і демократія: загрози глобального характеру(Університет «КРОК», 2023) Юрченко, О.А.; Філіпчук, К.В.Стаття присвячена аналізу стану обмеження прав людини в демократичному суспільстві в контексті глобалізаційних змін сучасності та їх впливу на суспільно-правову реальність. Сучасна парадигма державної політики демократичних держав ґрунтується на ідеї, що права людини є юридично обов’язковими для держав-учасниць через міжнародні договори та національне законодавство. Державні установи та особи, які діють від імені держави, зобов'язані поважати, захищати та виконувати права людини не залежно від соціально-політичних обставин. Констатовано, що донедавна демократія як форма публічно-владних відносин поширилася в більшості країн світу, проте пандемічна загроза трансформувала право. Глобалізація впливає на всі сфери життя суспільства, міграційні процеси, пандемічна загроза, а тепер і військові конфлікти спричинили суттєве обмеження всієї системи прав людини. Доведено, що саме зміна правових чинників задля забезпечення громадського здоров’я продемонструвала безпрецедентну проблему – суттєве обмеження прав людини у всіх державах, у всіх сферах та на всіх рівнях. Демократія знову стала під суттєвою загрозою. Правова політика урядів різних країн щодо подолання пандемії була подібна до умов військового стану, характеризується вжиттям заходів, які серйозно обмежують користування особистими свободами, до такого рівня, який був безпрецедентним у демократичних країнах у мирний час. Також і політичні права на державному рівні були «відкладеними». Доведено, що, проте, не тільки соціально-комунікативна чи трудова сфера передбачала обмеження прав людини. Демократичні цінності, вироблені людством роками, на сучасному етапі розвитку міжнародно-правової системи, підлягають трансформації та обмеженню. Пандемічна загроза стала викликом для реалізації політичних прав громадян та досвід багатьох держав доводить суттєву прогалину в правовому регулюванні і виваженій політиці. Загроза громадському здоров’ю використовується як чинник забезпечення владних інтересів правлячої еліти, провокує неможливість належної реалізації прав та свобод громадян, створює інформаційну закритість органів публічної влади. Тому вагомим є належне регулювання кризових явищ та вироблення загальних стандартів заради можливості протидії майбутнім загрозам глобального характеру.Документ Правова реальність безпекових угод україно-канадського партнерства: теоретико-правові виміри(Університет «КРОК», 2024) Гнілуша, С.І.Правові реальності безпекових угод стосовно співробітництва у сфері безпеки є своєрідною системою міжнародних безпекових гарантій. Вимір їхнього значення у реаліях сьогодення життєво важливий для світової глобальної безпеки, а не тільки України. І нерозуміння реальності безпекових викликів, може нести і мати незворотні наслідки і руйнацію демократичних підвалин суспільства світової демократичної спільноти. Повномасштабна злочинна війна, яку веде «росія» проти України, ігноруючи всі норми міжнародного права, масово знищуючи мирне населення, дітей, цивільну інфраструктуру, показово демонструє імпотентність, нездатність, подвійні стандарти і лицемірність, у першу чергу, ООН, інших безпекових стандартів механізмів і конструкцій, окремих країн, політиків і громадян. Реалії жахливої війни вимагають нових підходів у різно- векторних галузях співпраці і типів партнерства у колективних безпекових напрямках світової демократичної локації. Базовими потребами людини у всьому світі є, перш за все, безпека, що гарантується конституцією кожної демократичної держави як основним державним законом. Парадигма сьогоднішнього світового безпекового мислення в умовах війни, не тільки на теренах України (Ізраїль, Ліван, Сирія, військові загрози Тайваню і т.п.) повинна представляти колективну безпекову проєкцію поглядів і ефективних дій демократичних держав у непохитності суверенності і територіальної цілісності державних утворень у межах власних кордонів, що є міжнародно визнаними, включно з територіальними водами. Реально передбачати конструкції і механізми покарання за військові міжнародні злочини, визначати конкретну матеріальну відповідальність країн-агресорів і їх сателітів. Основний акцент повинен бути зосереджений на питаннях ефективності, контрольованості, прозорості, виключення подвійних стандартів і підходів.