Правничий вісник Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2330

ISSN 2312-7686 (print) ISSN 2707-9155 (online) Періодичність: 4 випуски на рік. Статус: журнал є фаховим із юридичних та психологічних наук (Наказ МОН України № 1328 від 21 грудня 2015 року), індексується міжнародними наукометричними базами Index Copernicus та Google Scholar, включений до бази даних Ulrich’s Periodicals Directory (США). Правничий вісник Університету "КРОК" є міжнародним рецензованим науковим фаховим журналом, метою якого є публікація результатів фундаментальних і прикладних досліджень з юриспруденції і психології. Завданнями Правничого вісника Університету «КРОК» є сприяння розвитку вітчизняної та міжнародної науки, розширення науково-дослідницького співробітництва в Україні та в усьому світі, глобальне поширення результатів наукових студій, оприлюднення актуальних наукових результатів, підтримка молодих вчених (докторантів, аспірантів, магістрантів, здобувачів наукових ступенів і вчених звань, тощо), координація фундаментальних і прикладних юридичних та психологічних досліджень, зростання внеску вчених в суспільному житті та політичних реформах, застосування наукових знань заради людського прогресу. Публікації в журналі адресовані професійній аудиторії, науковцям, викладачам та практикам і охоплюють широке коло тематичних напрямків.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Позитивний досвід інститут парламенту Республіки Білорусь для України - концептуальний підхід
    (Університет «КРОК», 2011) Баликіна, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
    У статті досліджено особливості структури і функціонування парламентів України та Республіки Білорусь, вплив інституту парламенту на розвиток парламентаризму в цих країнах
  • Ескіз
    Документ
    Окремі аспекти становлення та розвитку парламентаризму в Республіці Білорусь
    (Університет "КРОК", 2013) Баликіна, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
    У статті зазначається хронологія становлення парламентаризму в Республіці Білорусь після проголошення незалежності. Виокремлюються окремі характерні процеси парламентаризму, що зазнали змін у державотворчому процесі.
  • Ескіз
    Документ
    Порівняльний аналіз основних аспектів парламентаризму в процесі державного будівництва в Україні та Білорусі після проголошення незалежності
    (Університет "КРОК", 2014) Баликіна, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
    У статті розглянуто концепцію інституту парламентаризму, його розвиток в Україні та Білорусі після проголошення незалеж ності. Вказані держави схожі у своїх історичних, ментальних, соціальних, економічних і політичних властивостях, що зумовило проведення порівняльного аналізу державотворчих процесів у них.. Важливість формування та розвитку парламентської системи визначається демократичним курсом, обраним народом нових незалежних держав.
  • Ескіз
    Документ
    Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (президентські та парламентські республіки)
    (Університет «КРОК», 2019) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
    У статті проведений порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Приділено увагу структурі парламентів, способу їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією. Для реалізації даного завдання одним із інструментів є дослідження інституту парламенту в країнах Європейського Союзу з республіканською формою правління та застосування деяких принципів функціонування на практиці. Цілісного порівняльного дослідження конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС в літературі не проводилося. В Україні не згасають дискусії щодо структури Верховної Ради та доречної кількості народних депутатів. Для розгляду зазначених питань під новим ракурсом, в межах цієї статті, проведений порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Аналізуючи країни, які входять до складу ЄС, вбачаємо, що вони мають різні форми державного правління, різні етапи розвитку та становлення державності, відмінні традиції, культуру, ментальність тощо. Автор керується правовим критерієм, а саме формою державного правління, та ставить за мету дослідити особливості структури парламентів та порядку їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. Дослідження конституційноправового статусу парламенту України – Верховної Ради, його перспектив реформування з метою вдосконалення є неможливим та неповним без належного правового аналізу конституційно-правового статусу парламентів країн Європейського Союзу. В даному випадку, географія обрана не випадково, адже в нашій країні триває процес євроінтеграції з метою набуття членства в ЄС. Тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для становлення парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться висновки щодо доцільності зміни структури Верховної Ради України та потреби зменшувати кількість народних депутатів.
  • Ескіз
    Документ
    Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (змішані республіки)
    (Університет «КРОК», 2020) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила Ігорівна
    У статті проведено порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Приділено увагу структурі парламентів, способу їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією. Для реалізації даного завдання одним із інструментів є дослідження інституту парламенту в країнах Європейського Союзу з республіканською формою правління та застосування деяких принципів функціонування на практиці. Цілісного порівняльного дослідження конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС в літературі не проводилося. В Україні не згасають дискусії щодо структури Верховної Ради та доречної кількості народних депутатів. Для розгляду зазначених питань під новим ракурсом у межах цієї статті проведено порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Аналізуючи країни, які входять до складу ЄС, вбачаємо, що вони мають різні форми державного правління, різні етапи розвитку та становлення державності, відмінні традиції, культуру, ментальність тощо. Автор керується правовим критерієм, а саме формою державного правління, та ставить за мету дослідити особливості структури парламентів і порядку їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. Дослідження конституційно-правового статусу парламенту України – Верховної Ради, його перспектив реформування з метою вдосконалення є неможливим та неповним без належного правового аналізу конституційноправового статусу парламентів країн Європейського Союзу. В даному випадку, географія обрана не випадково, адже в нашій країні триває процес євроінтеграції з метою набуття членства в ЄС. Тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для становлення парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться висновки щодо доцільності зміни структури Верховної Ради України та потреби зменшувати кількість народних депутатів.