Правничий вісник Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2330

ISSN 2312-7686 (print) ISSN 2707-9155 (online) Періодичність: 4 випуски на рік. Статус: журнал є фаховим із юридичних та психологічних наук (Наказ МОН України № 1328 від 21 грудня 2015 року), індексується міжнародними наукометричними базами Index Copernicus та Google Scholar, включений до бази даних Ulrich’s Periodicals Directory (США). Правничий вісник Університету "КРОК" є міжнародним рецензованим науковим фаховим журналом, метою якого є публікація результатів фундаментальних і прикладних досліджень з юриспруденції і психології. Завданнями Правничого вісника Університету «КРОК» є сприяння розвитку вітчизняної та міжнародної науки, розширення науково-дослідницького співробітництва в Україні та в усьому світі, глобальне поширення результатів наукових студій, оприлюднення актуальних наукових результатів, підтримка молодих вчених (докторантів, аспірантів, магістрантів, здобувачів наукових ступенів і вчених звань, тощо), координація фундаментальних і прикладних юридичних та психологічних досліджень, зростання внеску вчених в суспільному житті та політичних реформах, застосування наукових знань заради людського прогресу. Публікації в журналі адресовані професійній аудиторії, науковцям, викладачам та практикам і охоплюють широке коло тематичних напрямків.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Досвід країн Співдружності Незалежних Держав у питаннях правового регулювання медіації в господарських спорах
    (Університет «КРОК», 2018) Поліщук, В.В.
    Стаття присвячена висвітленню досвіду країн Співдружності Незалежних Держав у питаннях правового регулювання медіації у господарських спорах. Автором проаналізовано загальний розвиток медіації у світі та визначено особливості її розвитку в країнах Співдружності Незалежних Держав. Здійснено висновок щодо проблем, які об’єднують країни Співдружності Незалежних Держав у питаннях використання медіації. Проаналізовано праці вірменських, російських, грузинських науковців, у яких визначено, що від запровадження та використання медіації у господарських спорах виграють держава та суспільство. Держава отримує можливість делегувати частину своїх повноважень пересічним громадянам, а суспільство вчиться відповідальності за прийняття власних рішень. Автором проаналізовано досвід Азербайджану, Киргизстану, Грузії, Казахстану, Вірменії, Білорусії, Молдови, Грузії, Узбекистану, Монголії щодо правового регулювання медіації. Здійснено аналіз перспектив розвитку медіації в Таджикистані та Туркменістані. Взято до уваги дослідження вірменського науковця щодо моделей медіації та зроблено висновок, що в країнах Співдружності Незалежних Держав існують обов’язкова і добровільна моделі медіації. Автором зроблено висновок, що у переважній більшості країн медіація здійснюється на підставі законів про медіацію. У таких країнах, як Білорусь, розроблено низку нормативно-правових актів, які визначають порядок здійснення медіації, форми документів під час її організації, порядок ведення реєстру медіаторів. У Казахстані затверджено порядок навчання медіаторів. Досвід Азербайджану показує можливість затвердження дорожніх карт здійснення медіації. Також автором здійснено висновки, що майже у всіх країнах Співдружності Незалежних Держав проводяться спільні дослідження з країнами Європейського Союзу та з міжнародними організаціями, які підтримують розвиток медіації в країнах Співдружності Незалежних Держав. Проаналізовано, що досвід країн Співдружності Незалежних Держав є важливим і для України, оскільки всі ці країни мають спільне минуле у складі Радянського Союзу. Автором зроблено висновок, що деякі проблеми, такі як неготовність громадян активно використовувати інші способи вирішення спорів, існують і в Україні. Відтак, дослідження є практичним та таким, що дозволяє Україні оцінити розвиток медіації в країнах, які також мають спільне радянське минуле.