Правничий вісник Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2330

ISSN 2312-7686 (print) ISSN 2707-9155 (online) Періодичність: 4 випуски на рік. Статус: журнал є фаховим із юридичних та психологічних наук (Наказ МОН України № 1328 від 21 грудня 2015 року), індексується міжнародними наукометричними базами Index Copernicus та Google Scholar, включений до бази даних Ulrich’s Periodicals Directory (США). Правничий вісник Університету "КРОК" є міжнародним рецензованим науковим фаховим журналом, метою якого є публікація результатів фундаментальних і прикладних досліджень з юриспруденції і психології. Завданнями Правничого вісника Університету «КРОК» є сприяння розвитку вітчизняної та міжнародної науки, розширення науково-дослідницького співробітництва в Україні та в усьому світі, глобальне поширення результатів наукових студій, оприлюднення актуальних наукових результатів, підтримка молодих вчених (докторантів, аспірантів, магістрантів, здобувачів наукових ступенів і вчених звань, тощо), координація фундаментальних і прикладних юридичних та психологічних досліджень, зростання внеску вчених в суспільному житті та політичних реформах, застосування наукових знань заради людського прогресу. Публікації в журналі адресовані професійній аудиторії, науковцям, викладачам та практикам і охоплюють широке коло тематичних напрямків.

Переглянути

Фільтри

2011 - 20206

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.конфлікт

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Позитивний соціально-психологічний клімат як засіб профілактики конфліктів у педагогічному колективі
    (Університет «КРОК», 2011) Сорока, І.А.
    У статті розглянуто можливі причини виникнення конфліктів у педагогічних колективах та основні типи поведінки людини в конфліктній ситуації. Охарактеризовано позитивні та негативні ознаки соціально-психологічного клімату організації. Проаналізовано чинники, що сприяють запобіганню виникнення конфліктів.
  • Ескіз
    Документ
    Диверсифікація суспільної свідомості як різновид інформаційно-психологічних операцій і шляхи протидії
    (Університет "КРОК", 2013) Сідак, В.С.
    У статті розкриваються механізми диверсифікації суспільної свідомості як різновиду інформаційно-психологічних операцій і показано шляхи протидії їм
  • Ескіз
    Документ
    Науковий дискурс конфлікту в соціальній та юридичній психології
    (Університет "КРОК", 2016) Петрунько, О.В.; Петрунько, Ольга Володимирівна
    Устатті проаналізовано особливості наукового дискурсу конфлікту у предметному полі соціальної та юридичної психології. Проаналізовано також особливості технологічного розв’язання конфлікту в соціально-психологічній та юридичній практиках. Показано обмежену роль права в розв’язанні соціальних конфліктів. Показано необхідність налагодження й зміцнення міжпредметних зв’язків юридичної та соціальної психології в дослідженні й операціоналізації конфлікту
  • Ескіз
    Документ
    Конфлікт як одна з передумов початку переговорного процесу (поняття, класифікація, характерні особливості)
    (Університет «КРОК», 2017) Вайнагій, М.В.
    У статті висвітлюється поняття конфлікту та його основні ознаки. Вказуються можливі критерії для здійснення класифікації конфліктів. Виокремлено характерні особливості конфлікту. Також проводиться паралель між конфліктом та переговорами, переговорним процесом
  • Ескіз
    Документ
    Правове регулювання місця та ролі третьої сторони у переговорному процесі
    (Університет «КРОК», 2019) Вайнагій, М.В.
    В статті висвітлюються думки щодо межі суб’єктивного і об’єктивного підходів; історичних передумов посередництва; місця та ролі третьої сторони; що має враховувати та брати до уваги третя сторона; мотивів для залучення третьої сторони. Також аналізуються функції посередництва, основні принципи, переваги та форми залучення третьої сторони до переговорного процесу з метою врегулювання суперечки. Крім того, досліджуються норми та положення міжнародно-правових документів, які врегульовують участь третьої сторони у вирішенні спорів. Окремо висвітлено що являють собою суд, судді в якості третьої сторони, що являють собою арбітраж, арбітри як третя сторона та що являють собою медіація, медіатори, виконуючи функцію третьої сторони. На підставі проведеного аналізу дається порівняльна таблиця характерних особливостей суду, арбітражу та медіації. Разом з тим, висвітлюється інформація щодо кількості законопроєктів у парламенті України (Верховній Раді України) різних скликань та спроби врегулювати питання посередництва (медіації) на законодавчому рівні. Паралельно проведений аналіз процесуальних кодексів (кримінального процесуального кодексу, цивільного процесуального кодексу, господарського процесуального кодексу та кодексу адміністративного судочинства України на предмет досудового врегулювання спору за домовленістю між собою та за участю судді. У висновках зазначається про золоте правило моралі – вчиняти іншим те, чого самі собі бажаємо; три основні форми участі третьої сторони – суд, арбітраж, посередництво (медіація); відсутність чіткого визначення поняття «суд», «суддя»; медіація – найбільш приваблива форма посередництва при вирішенні спорів; найоптимальніше розв’язання спірної ситуації – взаємний виграш сторін спору; у спорі немає абсолютно правої чи абсолютно винної сторони; емпатія – оптимальний шлях до прийняття взаємоприйнятного рішення щодо спірної ситуації.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми і перспективи розвитку та функціонування медіації у вітчизняних судах
    (Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Бабат, О.І.; Француз, Анатолій Йосипович
    У статті досліджено теоретико-правові основи становлення та розвитку медіації в Україні. Медіація – переговорний процес за участю третьої сторони, що сягає своїм корінням в історію розвитку людських відносин, але оформився як сучасна практика розгляду конфліктних ситуацій лише в другій половині XX століття. Сьогодні в країнах з розвиненою правовою системою медіація досить широко застосовується при вирішенні різних конфліктів, а люди все частіше вдаються до допомоги медіаторів. Статистика показує, що в більшості випадків їм вдається вирішити конфлікт успішно. Основною перевагою медіації є активна позиція сторін у комунікативній взаємодії, проте сучасні українські реалії дещо інші – громадяни України ставляться з деякою пересторогою до самої процедури медіації. Бар’єром на шляху масштабного практичного впровадження медіації загалом у вітчизняну правову систему, зокрема її інтеграції в судову систему, є відсутність обов’язкової досудової медіації, законодавчої бази, яка регламентує можливість здійснювати переспрямування осіб, що беруть участь у суперечці, на обов’язкове проходження процедури медіації, а також відсутність можливості застосування матеріальних заходів впливу на осіб-учасників спору, які перешкоджають позасудовому врегулюванню спору. Разом з тим, процесуальне законодавство та практика його застосування в зарубіжних країнах передбачають регулювання проблемних питань співіснування і взаємодії інституту медіації з органами правосуддя. Особливість процедури медіації полягає в тому, що сторони бажають за участі посередника (медіатора) знайти взаємоприйнятне рішення в своєму спорі та врегулювати його. Медіатор, який є по суті арбітром або представником будь-якої зі сторін спору, по факту виконує функції проміжної ланки – транслятора (переговорника) між ними. Медіатор не володіє правом приймати рішення щодо спору в рамках проведення процедури і по його суті. Медіатор виявляє, сприяє виявленню справжніх намірів сторін, їх реальних потреб при обговоренні й допомагає знайти спільне для обох сторін рішення.