Публікації викладачів та співробітників
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/118
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Умови формування ефективної зайнятості(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2021) Петрова, І.Л.; Лопушняк, Г.С.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаУ статті проводиться ідея щодо розвитку концепції ефективної зайнятості і створення умов для її реалізації. За сучасних умов теоретичні конструкти повної та продуктивної зайнятості вступають у протиріччя з вимогами інноваційно-інформаційного суспільства, не враховують особливостей формування сучасних людських ресурсів, соціалізації соціально-трудових відносин, пріоритету підвищення рівня та якості життя населення країни. Натомість концепція ефективної зайнятості вирішує цю суперечність, оскільки охоплює не тільки економічну доцільність зайнятості, але й її соціальну результативність. Ефективною може вважатися зайнятість, яка забезпечує продуктивне використання людських ресурсів і, разом з тим, призводить до суттєвого поліпшення умов життєдіяльності працівників. У статті зазначається, що на даний момент в українській економіці сформована модель неефективної зайнятості. Про це доказово свідчить недовикористання людського потенціалу, незабезпеченість працездатного населення ефективними робочими місцями, наявність і навіть зростання безробіття, поширення неформальної зайнятості, незбалансованість, структурні і регіональні диспропорції ринку праці, збільшення міграційного відтоку трудоактивного населення. Неефективність зайнятості позначається на зниженні основних макроекономічних показників. Доводиться необхідність розробки моделі ефективної зайнятості та пропонуються заходи до її практичної реалізації. Серед факторів побудови системи ефективної зайнятості в статті зроблено акцент на таких заходах як перехід до опосередкованих, м’яких форм управління людськими ресурсами, стимулювання інноваційного розвитку економіки в усіх її сферах і видах діяльності, розвиток гнучких форм зайнятості, сприяння самозайнятості, проведення активної соціальної політики, включаючи, насамперед, модернізацію відносин у сфері оплати праці.Документ Розвиток креативності як імператив стратегічного управління людськими ресурсами(ТОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи»; ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»., 2022) Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаСтаттю присвячено розвитку креативності методами і засобами стратегічного управління людськими ресурсами. Внаслідок дії низки факторів зростає потреба кожної організації в креативності як основному джерелі її конкурентоспрожності та ділового успіху. Автор розглядає різні підходи до креативності і подає власне бачення її співвідношення з творчістю та інноваційністю. З огляду на це під креативністю розуміється не будь-яка творчість, а творчість у сфері конкретних бізнес-процесів з метою отримання прибутку (доходу) шляхом задоволення визначених потреб споживачів, як реальних, так і потенційних. На відміну від інших проявів креативності, в статті висувається і обґрунтовується ідея про креативність як стратегічний імператив, досягнення якого вимагає цілеспрямованої та скоординованої взаємодії всіх процесів у сфері управління персоналом. Для забезпечення імперативу необхідно розробляти стратегію управління людськими ресурсами, орієнтовану на креативний розвиток персоналу і організації загалом. Стратегія управління креативним розвитком персоналу дозволяє побудувати цикл креативності з певною послідовністю елементів, а також розробити механізм відтворення цього циклу. У статті аналізуються HR-технології, які сприяють розвитку креативності людських ресурсів. Новим поглядом на проблему є обґрунтування необхідності методів «м’якого» управління креативністю шляхом створення сприятливого середовища для її розвиткуДокумент Аналіз впливу диджиталізації на попит і пропозицію на ринку праці України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Бараш, А. Ю.; Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаУ статті визначено вплив цифровізації та автоматизації виробничих процесів на попит і пропозицію на ринку праці України. Встановлено позитивні наслідки оцифривізації, які стабілізують ситуацію на вітчизняному ринку праці, зокрема в екстремальних умовах пандемії і війни, це: поява нових цифрових професій, можливість віддаленої роботи, індивідуалізація форм зайнятості і умов співпраці під особисті потреби суб’єктів ринку праці. Введено поняття цифрові професії, як креативної трудової діяльності, яка пов’язана з впровадженням, забезпеченням функціонування і поширенням працівником цифрових технологій у виробничих процесах в будь-якій сфері економічної діяльності. Обґрунтовано тенденцію збільшення чисельності цифрових працівників внаслідок загальносвітової тенденції побудування глобального інформаційного суспільства. Показано наслідки диджиталізації, які заважають ефективному функціонуванню ринку праці і проявляються у збільшенні безробіття через появу зайвих працівників, навички яких є недоцільними у оцифрованій реальності, відплив кадрів на зарубіжні ринки праці, посилення нерівності населення у трудових можливостях. Зроблено висновок про необхідність взаємодії освітніх закладів, бізнесу і держави у досягненні збалансування попиту і пропозиції на ринку праці України в умовах диджиталізації.Документ Preservation and development of human potential of Ukraine in modern conditions(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2022) Petrova, Iryna; Sandugey, Valentina; Mamedova, Shahla; Петрова, Ірина ЛеонідівнаThe article analyses the process of transforming human potential into human capital, as well as the decisive role of human capital in the formation of a competitive economy. The issues of ensuring conditions, identifying problems and evaluating the prospects for the development of human capital in Ukraine are investigated. The aim of the article is to substantiate contradictions in the formation of human potential and human capital, to reveal and explaine the gap between them, to determine the type of their reproduction and to show some ways of their preservation and development in modern conditions. The hypothesis of the article is the assumption that the human potential formed as a result of the accumulation of knowledge, skills and experience does not guarantee that its bearers will receive higher incomes from labor. The transformation of human potential into human capital involves the process of capitalization of acquired knowledge, which is influenced by many objective and subjective factors. Research Methodology is based on classical human capital theory as well as contemporary approaches to human recourses development. In addition, the following methods were used in the research process: theoretical generalization (concept of human potential and human capital) analysis and synthesis (component structure of human potential, levels and phases and types of human potential reproduction), quantitative-qualitative analysis (determination of quantitative and qualitative characteristics of human potential), comparative analysis (studying and comparing human potential indicators in different countries), statistical analysis and sociological analysis (using data of statistics and sociological research). Findings include our propositions on creating jobs, establishing interaction between the labor market and the market of educational services, developing the infrastructure of the labor market, raising the standard of living of the population, limiting the unemployment rate, supporting motivation to work, and regulating population migration. These factors require special measures to create conditions for the transformation of human potential into human capital, as well as for the development of human capital in the economy of Ukraine.Документ Стратегічне управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємств електроенергетики України в умовах нестабільного середовища(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2023) Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаНерозвинене конкурентне середовище, високий рівень монополізації ключових видів економічної діяльності, недостатня фінансова та організаційна підтримка створення і впровадження інновацій стримують інноваційну активність підприємств та знижують конкурентоспроможність підприємств на вітчизняному і світовому ринку, загострюють проблему їх економічної захищеності. З іншого боку, економічна незахищеність підприємств унеможливлює їх зусилля за напрямком інноваційної активності. Це підтверджується аналізом статистичних показників розвитку підприємств електроенергетики, яка забезпечує діяльність всіх інших сфер національної економіки України. Протягом тривалого періоду інноваційно-інвестиційна функція підприємств електроенергетичного сектору реалізовувалася неефективно, про що свідчить низький міжнародний рейтинг України за субіндексом «енергопродуктивність». Це суперечить цілям досягнення стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку, серед яких законодавчо визначено освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії. Фінансовий стан електроенергетичних підприємств України критично погіршується внаслідок значних збитків, нанесених цьому сектору економіки країни російським агресором. У таких умовах актуальним стає пошук і привертання інвестиційних ресурсів для оновлення основних засобів і забезпечення інноваційного розвитку електроенергетичних підприємств відповідно до основних положень Енергетичної стратегії держави. Розглянуто специфіку інвестиційного проекту в електроенергетичному секторі як важливого інструменту стратегічного управління та виявлено його типи залежно від їх призначення: створення нових енергооб'єктів з метою розширення виробничих потужностей або введення в експлуатацію нових джерел енергії; реконструкція через модернізацію та покращення діючих енергооб'єктів; збільшення їх масштабів і потужностей;тимчасова консервація з майбутньою розконсервацією. Провідним стратегічним напрямом інноваційно-інвестиційного розвитку є створення ефективної та надійної електроенергетичної інфраструктури, спрямованої на забезпечення умов безпосередньої реалізації електричної енергії від генеруючих компаній до споживача.Документ Детінізація вторинної зайнятості та обмеження ризиків соціальної безпеки(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Петрова, Ірина Леонідівна; Качан, Ганна Миколаївна; Кравець, Ірина МихайлівнаУ статті розглядаються актуальні питання вторинної зайнятості населення України, її детінізації та обмеження ризиків соціальної безпеки. Розкрито фактори поширення вторинної зайнятості, а також її функції, пов’язані з адаптацією до ринку праці, покращенням матеріального становища працівників, розширенням можливостей їх самореалізації та посиленням мобільності на ринку праці. Вторинна зайнятість може бути формальною та неформальною, за наймом і самозайнятістю. Визначено, що неформальна вторинна зайнятість створює соціальні ризики для всіх суб’єктів ринку праці та є одним з вагомих чинників тіньової економіки. Авторами подано визначення та класифікацію соціальних ризиків вторинної зайнятості, які загрожують безпеці суб’єктів ринку праці та обґрунтовано заходи регулювання вторинної зайнятості, з метою її детінізації та забезпечення соціальної безпеки суспільства.Документ Вплив цифрової економіки на трансформацію зайнятості та стратегії управління людськими ресурсами(ВНЗ «Національна академія управління», 2024) Петрова, Ірина Л.; Бараш, Аліна Ю.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаУ статті досліджуються трансформація зайнятості та стратегій управління людськими ресурсами під впливом цифрової економіки. Цифрові технології змінюють професійно-кваліфікаційну структуру зайнятих, модернізують трудові процеси і відносини, висувають нові вимоги до працівників та моделей їх поведінки на ринку праці. Разом з тим, цифровізація чинить суперечливий вплив на сферу зайнятості. З одного боку, це виникнення нових професій, збагачення людського капіталу, проте, з іншого, внаслідок автоматизації та роботизації викликає ризик масового безробіття та втрати людиною контролю над своїм професійним майбутнім. Це обумовлює необхідність зміни підходів до управління людськими ресурсами в умовах поширення цифровізації на всі види економічної діяльності. У статті доводиться необхідність розробки інноваційних підходів до зайнятості та розробки стратегій управління людськими ресурсами, зокрема обґрунтовується важливість використання екосистемного та людиноцентричного підходів, врахування специфіки взаємодії людини і технологій, забезпечення пріоритету гуманістичних цінностей у новій економіці.Документ Маркетингова стратегія енергокомпанії як інноваційний фактор підвищення її конкурентоспроможності(ТОВ «ДКС Центр», 2023) Петрова, І. Л.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаУ статті розглянуто особливості маркетингової стратегії підприємства електроенергетики, її інноваційні інструменти та напрями, які доцільно використовувати для підвищення конкурентоспроможності підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках. Визначено, що маркетингова стратегія електроенергетичного підприємства формується в умовах слабкої або відсутньої конкуренції, високої монополізації, значних бар’єрів на вході, жорстких зв’язків між виробниками, постачальниками та споживачами продукції, обмеженого впливу на товарно-асортиментну політику та ціноутворення, переважання традиційних технологій. Разом з тим, за умов реформування енергоринку України у напрямку всебічного розвитку конкурентних відносин між його суб’єктами, зростає потреба енергокомпаній в розробці і впровадженні інноваційних маркетингових стратегій. Збільшення кількості споживачів, налагодження комунікації та інтерактивної взаємодії з ними, якісне задоволення їх потреб у товарах та послугах електроенергетики є умовою підвищення конкурентоспроможності підприємства, покращення його репутації та іміджу. Автором визначено основні етапи формування маркетингової стратегії підприємства електроенергетики, які утворюють логічно послідовний процес. Зроблено акцент на розробці маркетингового проекту, об’єктом якого є система цінностей, які необхідно донести найефективнішим способом до реальних і потенційних споживачів нового продукту. На прикладі компанії НЕК «Укренерго» розглянуто можливості покращення сайту та використання таргетованої реклами у соціальній мережі з метою просування електроенергії до споживача. Виявлено інноваційні інструменти розвитку нових маркетингових стратегій, продиктованих цифровізацією економіки: інтернет-маркетинг і контент маркетинг. Водночас обгрунтовано, що цифрові технології не повинні повністю заміщати інтерактивне спілкування з клієнтами, а для створення позитивної взаємодії зі споживачами є ефективними новітні технології нейромаркетингу, івент-маркетингу та емоційного маркетингу. Для підвищення конкурентоспроможності підприємства у електроенергетичній сфері маркетингові стратегії повинні розроблятися як для вітчизняного, так і міжнародного енергетичного ринків. У статті проаналізовано стратегічні напрями інноваційної маркетингової діяльності енергокомпаній, які дозволять їм отримати перемогу у конкурентній боротьбі по завоюванню закордонних ринків.Документ Інноваційні фактори економічної ефективності муніципальної транспортної системи(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Петрова, Ірина; Свєшнікова, Ксенія; Свєшніков, Петро; Петрова, Ірина ЛеонідівнаУ цій статті підняте питання ефективності муніципальної транспортної системи на прикладі української столиці. Подаючи визначення поняття «транспортна система» та її структуру, автори зосереджують свою увагу саме на наземній частині транспорту м. Києва. Визначено особливості функціонування муніципальної наземної транспортної мережі міста Києва, показано фактори, що впливають на неї, а також шляхи підвищення ефективності її функціонування. Окрему увагу приділено інноваційному потенціалу муніципальної транспортної системи, засобам діджиталізації та можливостям їх використання у сучасних реаліях. Визначення поняття «ефективність» розкривається на основі аналізу різних точок зору, відображених в спеціальній літературі. Особливістю підходу авторів статті є врахування соціальної функції муніципальної наземної транспортної системи, значення якої зростає в умовах військового часу. Для з’ясування практичної сторони економічної ефективності в роботі обрано та згруповано показники для її оцінки. На основі трирічної статистики виявлені тенденції функціонування транспортної системи в контексті муніципального транспорту міста Києва, що забезпечується діяльністю комунального підприємства «Київпастранс». Проаналізовано позитивні та негативні чинники впливу на економічну ефективність. Визначені шляхи для покращення збалансованого функціонування муніципальної наземної транспортної системи у м. Києві з урахуванням задіяння інноваційних факторів.Документ Employment flexibility in Ukraine: advantages and limitations(ТОВ "ФІНТЕХАЛЬЯНС", 2021) Petrova, Irina; Kravchenko, Irina; Lisogor, Larisa; Chuvardynskyi, Vladyslav; Петрова, Ірина ЛеонідівнаThe changes in the economic and social spheres that occur in conditions of rapid technological changes and affect the structure, form and nature of employment are studied. It is argued that increasing employment flexibility, which is in line with the idea of expanding economic freedom for employers and employees, may exacerbate the social risks associated, in particular, with a weakening of the social security of employed. The existing foreign mechanisms of risk prevention in promoting employment flexibility are analysed, and it had reflected in the flexicurity concept. It is proved that the strengthening of employment flexibility in Ukrainian practice is accompanied by three main tendencies: diversification of employment forms that are characterized by flexibility; maintaining the rigidity of labour legislation on employment and employment in the public sector; preservation of the non-sufficient and inefficient level of social protection of flexible employment. Various points of view of different scientists on employment flexibility are analysed that allowed to study the specific forms of flexible employment in the Ukrainian economy. Proposals had developed to improve the conditions for the development of flexible employment, covering organizational, economic and institutional vectors.