Публікації викладачів та співробітників

У статті проаналізовано практичні інструменти штучного інтелекту для підготовки бакалаврів з журналістики. Дані інструменти значно економлять ресурси і освітян, і редакцій під час збору інформації, опису та форматування,передбачення реакції аудиторії, публікації, поширення, аналітики охоплень та комунікації з аудиторією. Розглянутоєвропейські та українські політики та рекомендації щодо використання штучного інтелекту у Європі та Україні,тенденції щодо пришвидшення використання інструментів штучного інтелекту у галузях освіти і економіки; дослідження реакції медіа та медійної грамотності на генеративний ШІ та власне інструменти штучного інтелекту, якіє у відкритому доступі та адаптовані до інтуїтивного використання людиною: без спеціального навчання. Використання інструментів ШІ може підвищити ефективність підготовки майбутніх журналістів, персоналізацію навчання та забезпечити резильєнтність викладачів для забезпечення розвитку унікальних здібностей студентів. Оптимізація ресурсів каталізується стрімким розвитком штучного інтелекту і, зокрема, підготовка бакалаврівз журналістики трансформується під нові можливості. Штучний інтелект генерує самі інструменти і перед освітянами і журналістами постають нові виклики щодо освоєння цифрового ресурсу для якісного виконання професійних завдань. За результатами проведеного дослідження систематизовано інструменти штучного інтелекту за генеративними процесами та описано їхній основний функціонал. Як викладачі, так і журналісти-практики можуть ознайомитися якими саме інструментами штучного інтелекту можна скористатися під час збору інформації, перевірки фактів, конверсії аудіо в текст, конверсією тексту в аудіо, генерації тексту, роботи з таблицями, генерації зображень, конвертації тексту у зображення, конвертації тексту у відео, генерації відео, передбаченні реакції аудиторії, поширенні інформації, оцінці медіа-бренду у соціальних мережах, комерційній роботі засобу масової комунікації, цілодобовій технічній підтримці користувачів засобу масової комунікації.

З розвитком штучного інтелекту все важче відрізнити інформацію, створену саме людиною, а не згенеровану штучним інтелектом. Пошук першоджерела стає ще тим квестом для практикуючих журналістів. Тож розглянемо передумови створення Міжнародної мережі перевірки фактів (IFCN), використання інноваційних ресурсів та інструментів штучного інтелекту у діяльності українських підписантів IFCN, а саме: ГО GWARA MEDIA, StopFake.org, VoxUkraine

Публікації викладачів та співробітників

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку