У статті розглядаються актуальні питання вторинної зайнятості населення України, її детінізації та обмеження ризиків соціальної безпеки. Розкрито фактори поширення вторинної зайнятості, а також її функції, пов’язані з адаптацією до ринку праці, покращенням матеріального становища працівників, розширенням можливостей їх самореалізації та посиленням мобільності на ринку праці. Вторинна зайнятість може бути формальною та неформальною, за наймом і самозайнятістю. Визначено, що неформальна вторинна зайнятість створює соціальні ризики для всіх суб’єктів ринку праці та є одним з вагомих чинників тіньової економіки. Авторами подано визначення та класифікацію соціальних ризиків вторинної зайнятості, які загрожують безпеці суб’єктів ринку праці та обґрунтовано заходи регулювання вторинної зайнятості, з метою її детінізації та забезпечення соціальної безпеки суспільства.
