Публікації викладачів та співробітників
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/118
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Праволюдинний зміст сучасної цифрової стратегії Європейського Союзу(Вищий навчальний заклад «Університет імені Альфреда Нобеля», 2022) Бочарова, Н.В.; Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичСтаття присвячена дослідженню процесу вироблення у ЄС методологічних підходів до правового регулювання у сфері інформації та інформатизації з урахуванням забезпечення прав людини в умовах інформаційного суспільства і визначенням векторів демократичного розвитку. У центрі уваги – зміст новітнього документу у цій сфері Європейської декларації про цифрові права та принципи, підписаній керівництвом Євросоюзу у грудні 2022 р. На підставі аналізу «оцифрованої» законодавчої бази ЄС з’ясовано, що у якості основоположної проводиться ідея збалансування технологічного розвитку з повагою до етичних принципів і заохоченням прав людини. Вже з початком розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій вихідною методологічною настановою для керівництва ЄС стала теза, що у центрі суспільних перетворень, які супроводжують побудову інформаційного суспільства, поставлена людина, її потреби і інтереси. Праволюдинний підхід до процесів цифровізації був продемонстрований у низці документів так званого європейського цифрового порядку денного. Концептуальні засади загального підходу до побудови правової бази інформаційного суспільства у ЄС включають три напрямки дій: 1) технології, які працюють для людей, 2) справедливу та конкурентоспроможну цифрову економіку, 3) відкрите, демократичне та стійке суспільство. У межах третього напрямку визначено: він має на меті гарантувати, що цінності та етичні правила ЄС застосовуються як в онлайн-цифровій сфері, так як і офлайн. Сформований у ЄС людиноцентристський підхід має бути врахований в Україні на шляху євроінтеграції при створенні національного законодавства щодо правового регулювання інтернет-середовища і вироблення соціальної політики в умовах панування інформаційних технологійДокумент Ціннісний орієнтир медіації як критерій становлення громадянського суспільства(Київський університет права НАН України, 2023) Доляновська, І.М.; Доляновська, Інна МиколаївнаУ статті представлено спробу автора дослідити актуальні питання становлення й розвитку такого суспільно-правового явища, як медіація у якості ціннісного критерію подальшого становлення інститутів громадянського суспільства в країні. Зокрема, наголос було зроблено на проблемних питаннях, які викликані розв’язанням агресивної війни і які стають на заваді утвердження загальнолюдських цінностей як основи демократичного суспільства та яким чином саме медіація як один із засобів альтернативного вирішення конфліктів сприятиме процесам позитивних змін як для соціуму, так і для держави в цілому. Адже популяризація та подальше становлення інституту медіації є як одним із вектором подальшої інтеграції країни у європейське співтовариство, так і засобом ненасильницької комунікації, що, на думку автора, успішно може бути застосовано у вирішенні суспільно-правових проблемних питань післявоєнного періоду та відродження країни.Документ Велика французька революція у поглядах Кирила Трильовського(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр МиколайовичУ статті аналізуються погляди Кирила Трильовського на особливості французького державотворення в контексті революційних подій кінця ХVIII століття. Зазначається, що досвід боротьби французького народу за свою державність та незалежність неодноразово викли кав науковий інтерес ученого. Підсумками його наукових пошуків стала монографія «Про велику французьку революцію», де підніма ються важливі питання боротьби місцевого населення за свої права і свободи, відображено важливі чинники, що призвели до революції, досліджено її хід, специфіку та наслідки. Зауважується, що важливе місце при відображенні зазначеної тематики займає питання право вого становища селянського населення, яке неодноразово страждало від сваволі місцевих чиновників та ставало об’єктом численних зловживань з боку заможних верств населення. Наголошується, що К. Трильовський глибоко проаналізував причини революції, серед яких він виокремлював глибоку централізаторську монархічну систему управління. Аналізуючи внутрішні і зовнішні фактори революції дослідник наголосив на проблемі недопущення нижчих верств суспільства до участі в управлінні державними справами. Такий стан речей привів до того, що представники пригнічених верств населення разом із окремими представниками шляхетського стану вимагали прийняття Конституції, де було б передбачено повноваження усіх станів. Зазначається, що революційні події призвели до захоплення Бастилії, яка являла собою неприступну до того часу фортецею і призначалася переважно для політичних в’язнів. Дослідник вважав, що такі події дозволили підняти на широкий суспільний загал насущні проблеми незаможних верств французького суспільства та знамену вали початок їх боротьби за свої права і свободи. Відзначено, що у ході революційних подій було прийнято «Декларацію прав людини і громадянина», яка на довгий час стала основою для прийняття цілого ряду конституційних актів. Наголошується на ролі тогочасних мислителів у створенні ідеологічних основ революційної боротьби. Їх публічні заклики стосовно захисту прав і свобод населення були схвально сприйняті у суспільстві і втілені у боротьбі простого народу з офіційною владою. Згодом ця боротьба дала свої результати і при звела до повалення монархічного ладу та становлення демократичних основ управління країною. Акцентується на поглядах К. Трильов ського щодо важливості запровадження позитивного досвіду боротьби французького народу за свою державу у процесі національно-визвольних змагань українського народу за свою свободу і самостійність