Менеджмент (ОП 073-PHD)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/263
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Цифровізація інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств(Університет «КРОК», 2024) Алькема, Віктор; Діденко, Валерій; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті досліджено теоретико-методичні основи та практичні аспекти цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств в сучасних умовах діджвіталізації, євроінтеграції.Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що в сучасних умовах функціонування та забезпечення інформацією як країни, суспільства загалом так і кожної організації, підприємства, установи, впровадження цифровізації, інформатизації всіх суспільних, економічних, управлінських, соціальних процесів стає важливою невід’ємною складовою її функціонування та розвитку. Інформація, інформаційний обмін, ведення обліку, звітності, планування та впровадження діяльності підприємства сьогодні неможливі без потужного впровадження сучасних інформаційних та цифрових технологій та налагодження комунікацій із зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства за допомогою цих ефективних комунікацій отримання, поширення, обробки, збереження та використання інформації. Метою статті є дослідження процесві цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний підхід, процесний, комплексний, функціональний, логічно-діалектичний методологічні підходи.Отримані наукові результати полягають в узагальненні та формуванні структури цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств, складовими та елементами якої виступають: сучасні цифрові технології: мережа Інтернет, цифрові електронні платформи, спеціалізоване програмне забезпечення, Хмарні технології та інші інноваційні цифрові технології за допомогою яких здійснюється отримання, накопичення інформації; формування баз даних за підсистемами: пошуку, отримання, опрацювання, збереження, передачі інформації, підсистеми формування інформаційно-аналітичної документації та підсистеми захисту інформації; а також забезпечувальна складова елементами якої виступають організаційне, кадрове, методичне, фінансове, технічне забезпечення роботи Електронного офісу. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності продовження розгляду визначених складових інформаційно-аналітичного забезпечення підприємства з формуванням Електроного офісу який здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення функціональних підсистем підприємства, а саме: управління фінансами; управління виробництвом, операційною діяльністю; управління кадрами; управління логістичною та збутовою діяльностями; здійснення обліку, управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням; підготовка звітності підприємства, що разом забезпечують підприємству можливості до ефективного функціонування та розвитку.Документ Адаптивні стратегії розвитку підприємств малого бізнесу в умовах інтегрування цифрових технологій на базі штучного інтелекту(Університет «КРОК», 2024) Кінарьов, Віктор; Алькема, Віктор; Алькема, Віктор ГригоровичОсновною метою дослідження є характеристика особливостей формування адаптивних стратегій розвитку підприємств малого бізнесу в умовах інтегрування цифрових технологій на базі штучного інтелекту. Завдання, що ставиться в статті полягає в визначення ключових аспектів формування адаптивних стратегій розвитку із врахування системи штучного інтелекту. Визначено необхідність адаптації малого бізнесу до нових викликів, зумовлених світовими кризами, такими як пандемія COVID-19 та введення воєнного стану в Україні. Визначено сутнісні ознаки сучасних адаптивних стратегій розвитку малого бізнесу. Охарактеризовано зміни у поведінці споживачів та на ринку, що призвели до переорієнтації бізнесу на цифрові платформи та цифровий маркетинг. Встановлено, що цифрова адаптивність стала критичною для виживання підприємств у змінених умовах. Обгрунтовано важливість гнучкості ланцюжка поставок, оскільки підприємства, які адаптувалися до використання місцевих джерел або диверсифікації постачань, знизили свою вразливість до глобальних потрясінь. В результаті введення воєнного стану, малий бізнес стикається з новими викликами, зокрема, обмеженнями на пересування та іншими оперативними перешкодами, що змушують бізнес адаптувати графіки роботи і підвищувати заходи безпеки. Охарактеризовано роль штучного інтелекту як значного фактора в оптимізації внутрішніх процесів і покращенні взаємодії з клієнтами. Встановлено, що передові підприємства, які впроваджують технології на базі штучного інтелекту, демонструють здатність до інновацій та підвищення конкурентоспроможності. Охарактеризовано важливість адаптивних стратегій, що дозволяють підприємствам залишатися на крок попереду ринкових тенденцій та вимог споживачів, завдяки використанню аналітики даних і штучного інтелекту для прогнозування змін та оптимізації процесів.Документ Стратегії управління ІТ-проектами в авіаційній індустрії України(Університет «КРОК», 2024) Живко, Зінаїда; Панченко, Володимир; Родченко, СвітланаУ даній статті досліджуються ключові аспекти управління ІТ-проектами в авіаційній індустрії України в умовах стрімкої цифровізації та зростаючої глобальної конкуренції. Основна увага приділяється аналізу цифрових трансформацій у секторі, зокрема, впровадженню автоматизованих систем управління польотами, пасажирськими платформами та навігаційними системами. Дослідження зосереджене на виявленні ключових викликів, таких як нестача фінансування, кадрових ресурсів і складнощі інтеграції сучасних технологій, зокрема питань кібербезпеки, що стають критично важливими через зростання використання ІТ у авіації. Окремо аналізуються питання кібербезпеки, що стають все більш актуальними у зв’язку з ростом використання інформаційних технологій в авіації. У статті також надано порівняння рівнів впровадження інноваційних технологій між Україною та європейськими країнами, зокрема, у сферах інвестицій, автоматизації процесів, впровадження штучного інтелекту та великих даних. За результатами дослідження розроблено модель ефективного управління ІТ-проектами, що включає стратегії покращення фінансування, розвитку навичок, підвищення рівня кібербезпеки та стимулювання інновацій. Автори підкреслюють, що для прискорення розвитку ІТ у авіаційній індустрії України необхідно активізувати співпрацю між державою, бізнесом та освітніми закладами. Це дозволить країні ефективніше інтегруватися в глобальну авіаційну екосистему та підвищити свою конкурентоспроможність на світовій арені. Встановлено, що оптимальною стратегією для управління ІТ-технологіями є Agile-стратегія, яка дозволяє компаніям бути гнучкими та швидко адаптуватися до змін. Покращення цієї стратегії через інтеграцію штучного інтелекту, автоматизацію, посилення кібербезпеки, розвиток персоналу та глобальну співпрацю дозволить підвищити ефективність управління ІТ-проектами та допоможе компаніям досягати своїх бізнес-цілей в умовах стрімкого розвитку технологій.Документ Концептуалізація актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств(Університет «КРОК», 2022) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено питання концептуалізації актуальних напрямів економічного відновлення та розвитку промислових підприємств. Сформоване та запропоноване концептуальне бачення відновлення промисловості України на засадах впровадження нових технологій обґрунтовує основні концептуальні аспекти та засади формування і впровадження процесів розвитку вітчизняної промисловості, визначає мету, основні цілі, принципи формування та забезпечення розвитку вітчизняної промисловості, враховує особливості та характеристики її сучасного стану. Виявлено, що цілями економічного відновлення та розвитку промисловості є: техніко-технологічне оновлення виробничих потужностей національної промисловості на основі інноваційних цифрових технологій; інноваційний розвиток розробка та створення нових технологій необхідних для забезпечення розвитку промисловості; інвеституційне забезпечення, залучення інвестицій в процеси модернізації; створення та розвиток нових високотехнологічних виробництв та галузей; зростання конкурентоспроможності та ефективності вітчизняної промисловості; розвиток малого та середнього бізнесу із активним залученням до процесів розробки та впровадження інформаційних технологій проведення НДДКР, розвитку сучасного виробництва; реалізація людського інтелектуального потенціалу, ефективне використання кадрових ресурсів зі зростанням їх якості та соціально-економічного рівня. Визначено основні напрями розвитку промисловості: удосконалення інституційного базису розвитку промисловості України; формування нормативно-правових основ базису розвитку промисловості; активування інноваційного розвитку та розробки нових технологій в Україні; стимулювання інвестиційного забезпечення впровадження інновацій в промисловості України; розвиток цифрової економіки та впровадження цифрових технологій в промисловості; зростання інтелектуального потенціалу та якості кадрового забезпечення промисловості країни; розбудови інноваційної, інвестиційної інфраструктури забезпечення процесів розвитку промисловості України в умовах переходу до технологій Четвертої промислової революції. Важливою складовою концепції є визнання необхідності гармонізації процесів техніко-технологічного розвитку промисловості України та інтеграція із технологіями Четвертої промислової революції та «Індустрії 4.0» у світі.Документ Адаптивні стратегії розвитку в стратегічному управлінні організаціями, закладами охорони здоров'я в умовах цифрової трансформації(Університет «КРОК», 2024) Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено адаптивні стратегії розвитку в стратегічному управлінні організаціями, закладами охорони здоров’я в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що загальні інтеграційні процеси які відбуваються в галузі охорони здоров’я у світі та поступове поетапне впровадження медичної реформи в Україні активували питання адаптування та забезпечення розвитку закладів охорони здоров’я з здійсненням довготривалих значних структурних та системних змін. Протее, впровадження таких змін неможливе без ефективного довготривалого планування та стратегічного управління. Використання технологій, методів та інструментів стратегічного управління дає можливість адаптування галузі до існуючих динамічних змін. Метою статті є дослідження адаптивних стратегій розвитку в стратегічному управлінні організаціями, закладами охорони здоров’я в умовах цифрової трансформації. Методологічною основою дослідження стали методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, стратегічний, системний підхід; адаптивний, процесний, комплексний, функціональний наукові підходи. Отримані наукові результати полягають у. обґрунтуванні базових етапів планe адаптивного стратегічного управління а саме: здійснення стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища закладу охорони здоров’я; визначення, вибору напряму стратегічного розвитку; остаточне формування альтернатив реалізації адаптивної стратегії. Узагальнено формулювання адаптивного стратегічного управління закладом охорони здоров’я яке можна визначити як складний процес, в основі якого лежить адаптивно-системний підхід до розбудови та управління закладом охорони здоров’я з розробкою та прийняттям довгострокових планів діяльності, організацією роботи закладу та його структурних підрозділів, з метою адекватної адаптації його діяльності та спрямування засобів та заходів на досягнення поставлених мети та цілей закладу охорони здоров’я. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності всебічного вивчення аспектів планування та реалізації адаптивної стратегії розвитку закладу охорони здоров’я в сучасних умовах високо динамічних змін та значної турбулентності, невизначеності зовнішнього ринкового середовища функціонування закладів охорони здоров’я та відповідно до цього ефективного планування і фінансово-економічних, кадрових, техніко-технологічних та соціально-суспільних ресурсів закладів охорони здоров’я з метою забезпечення їх адаптації до зовнішніх змін і подальшого ефективного функціонування та розвитку.