Менеджмент (ОП 073-PHD)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/263
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Документ Впровадження цифрових технологій в освітні процеси(УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024) Петрова, І.Л.; Петрова, Ірина ЛеонідівнаКлючовим трендом сучасності є діджиталізація - процес цифрової трансформації суспільства та економіки, що означає перехід від індустріальної епохи й аналогових технологій до епохи знань і творчості. Водночас кардинально змінюється роль людського фактора, на перший план висуваються лідерство, комунікабельність, креативність, гнучкість та кооперація або здатність працювати в команді. Спілкування людини з новими технологіями здійснюється через набуття необхідних знань, безперервну освіту і самоосвіту. Саме освіта стає містком між сучасним працівником і новітніми засобамиДокумент Розвиток лідерства в управлінні проєктними командами(Університет «КРОК», 2024) Мушинський, Олег; Мушинський, Олег ЮрійовичУ статті розглянуто еволюцію ролі лідерства в управлінні проєктними командами, зокрема в контексті agile-середовища. Актуальність теми зумовлена трансформацією робочого середовища, зростанням популярності гібридних робочих моделей та необхідністю адаптації лідерських підходів до нових умов. Відсутність традиційного ієрархічного лідера в agile-командах потребує запровадження нових ролей, які сприяють продуктивності, мотивації та інноваціям. Мета дослідження полягає у визначенні функцій координатора команди проєкту як ключової ролі, що забезпечує формування комфортного середовища діяльності команди. Методологія дослідження включає аналіз сучасних концепцій лідерства, порівняльний аналіз agile-підходів, системний підхід та теорія управління проєктами. Отримані наукові результати полягають у виявлені стилів лідерства: служіння, розподілене, спільне та надихаюче, які застосовуються цілісно в управлінні командами; визначено ключові функцій координатора команди на основі аналізу agile-підходів; сформовано модель створення комфортного середовища діяльності, що описується тріадою «безпека-довіра-благополуччя. Теоретичне значення дослідження, полягає в уточненні ролі та функцій лідерства в проєктному менеджменті та у визначенні ключових чинників управління командами. Перспективи подальших досліджень полягають у вивчені можливості використання HR-технологій в діяльності координатора команди та дослідити методи підтримки благополуччя в умовах тривалих кризових ситуацій.Документ Інноваційні підходи до управління командами у гібридному середовищу(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2024) Петрова, І.Л.; Мушинський, О.Ю.; Петрова, Ірина Леонідівна; Мушинський, Олег ЮрійовичУ статті досліджено сучасні виклики управління командами у гібридному середовищі, що набуває все більшого поширення у зв'язку з глобалізацією. Актуальність теми обумовлена потребою менеджерів у розумінні впливу гібридної моделі роботи на продуктивність команди. Нова політика повернення працівників до офісів та її вплив на залученість, утримання та командну динаміку вимагає аналізу позитивних та негативних факторів віддаленої роботи. Метою дослідження є аналіз викликів та формулювання наукової проблеми управління командами в гібридному робочому середовищі, де традиційні управлінські підходи не відповідають потребам членів команди. Методологія дослідження включає аналіз літературних джерел, методи аналізу та синтезу, системний підхід, метод системних тріад дефініцій, графічне моделювання. Результати дослідження підкреслюють невідповідність застарілих організаційних та управлінських моделей вимогам гібридної роботи, наголошуючи на необхідності адаптивних стратегій управління командами. Гібридні команди часто стикаються з проблемами у підтримці ефективної комунікації, досягненні синхронізації робочих процесів, мотивації та залученості впродовж тривалого часу. Крім того, дослідження відзначає роль довіри, асинхронної комунікації та гнучких організаційних структур як вирішальних елементів для успішних гібридних команд. Автори пропонують зміну підходів в бік гнучких, заснованих на емпатії методів управління для підвищення благополуччя та продуктивності працівників. Сформовано наукову проблему, яка цілісно представлена у вигляді системної моделі. Перспективами подальших досліджень є оцінка продуктивності команд, аналіз впровадження інформаційно комунікаційних технологій в управління людськими ресурсами, розробка методів створення комфортного робочого простору в гібридному середовищіДокумент Філософія науки та структура наукового знання: еволюція концептуальних підходів(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Маруховська–Картунова, Ольга Олександрівна; Хромова, Ольга Ігорівна; Цой, Тетяна ВасилівнаМета дослідження статті полягає у вивченні концептуальних підходів щодо філософії науки в її темпоральному розвитку і відповідний вплив на модель структури наукового знання. Стаття розглядає ключові етапи цього розвитку, визначаючи важливість аналізу змін у філософському підґрунті для розуміння наукового прогресу. Метод дослідження базується на системному аналізі філософських концепцій, які формували погляди на науку в різні історичні періоди. Застосування історико-філософського підходу дозволяє відстежити еволюцію наукового мислення від античності до сучасності.Результати дослідження надають узагальнений огляд ключових концепцій філософії науки на кожному історичному етапі, визначаючи суть та роль науки в різні епохи. Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації та аналізі різноманітних підходів до філософії науки, що дозволяє розкрити глибинні зв’язки між концептуальними змінами та розвитком наукового пізнання. Практичне значення полягає у можливості використання отриманих висновків для вдосконалення освітніх програм, розвитку наукових досліджень та формування стратегій для науково-педагогічної діяльності.Оригінальність дослідження виявляється в комплексному підході до вивчення еволюції філософських концепцій науки та їх значення у формуванні структури наукового знання в конкретний історичний період. Перспективи подальших досліджень передбачають детальний аналіз взаємодії науки та суспільства в контексті сучасних тенденцій, а також дослідження впливу технологічних інновацій на філософію науки.Документ Цифровізація інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств(Університет «КРОК», 2024) Алькема, Віктор; Діденко, Валерій; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті досліджено теоретико-методичні основи та практичні аспекти цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств в сучасних умовах діджвіталізації, євроінтеграції.Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що в сучасних умовах функціонування та забезпечення інформацією як країни, суспільства загалом так і кожної організації, підприємства, установи, впровадження цифровізації, інформатизації всіх суспільних, економічних, управлінських, соціальних процесів стає важливою невід’ємною складовою її функціонування та розвитку. Інформація, інформаційний обмін, ведення обліку, звітності, планування та впровадження діяльності підприємства сьогодні неможливі без потужного впровадження сучасних інформаційних та цифрових технологій та налагодження комунікацій із зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства за допомогою цих ефективних комунікацій отримання, поширення, обробки, збереження та використання інформації. Метою статті є дослідження процесві цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний підхід, процесний, комплексний, функціональний, логічно-діалектичний методологічні підходи.Отримані наукові результати полягають в узагальненні та формуванні структури цифровізації інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств, складовими та елементами якої виступають: сучасні цифрові технології: мережа Інтернет, цифрові електронні платформи, спеціалізоване програмне забезпечення, Хмарні технології та інші інноваційні цифрові технології за допомогою яких здійснюється отримання, накопичення інформації; формування баз даних за підсистемами: пошуку, отримання, опрацювання, збереження, передачі інформації, підсистеми формування інформаційно-аналітичної документації та підсистеми захисту інформації; а також забезпечувальна складова елементами якої виступають організаційне, кадрове, методичне, фінансове, технічне забезпечення роботи Електронного офісу. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності продовження розгляду визначених складових інформаційно-аналітичного забезпечення підприємства з формуванням Електроного офісу який здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення функціональних підсистем підприємства, а саме: управління фінансами; управління виробництвом, операційною діяльністю; управління кадрами; управління логістичною та збутовою діяльностями; здійснення обліку, управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням; підготовка звітності підприємства, що разом забезпечують підприємству можливості до ефективного функціонування та розвитку.Документ Адаптивні стратегії розвитку підприємств малого бізнесу в умовах інтегрування цифрових технологій на базі штучного інтелекту(Університет «КРОК», 2024) Кінарьов, Віктор; Алькема, Віктор; Алькема, Віктор ГригоровичОсновною метою дослідження є характеристика особливостей формування адаптивних стратегій розвитку підприємств малого бізнесу в умовах інтегрування цифрових технологій на базі штучного інтелекту. Завдання, що ставиться в статті полягає в визначення ключових аспектів формування адаптивних стратегій розвитку із врахування системи штучного інтелекту. Визначено необхідність адаптації малого бізнесу до нових викликів, зумовлених світовими кризами, такими як пандемія COVID-19 та введення воєнного стану в Україні. Визначено сутнісні ознаки сучасних адаптивних стратегій розвитку малого бізнесу. Охарактеризовано зміни у поведінці споживачів та на ринку, що призвели до переорієнтації бізнесу на цифрові платформи та цифровий маркетинг. Встановлено, що цифрова адаптивність стала критичною для виживання підприємств у змінених умовах. Обгрунтовано важливість гнучкості ланцюжка поставок, оскільки підприємства, які адаптувалися до використання місцевих джерел або диверсифікації постачань, знизили свою вразливість до глобальних потрясінь. В результаті введення воєнного стану, малий бізнес стикається з новими викликами, зокрема, обмеженнями на пересування та іншими оперативними перешкодами, що змушують бізнес адаптувати графіки роботи і підвищувати заходи безпеки. Охарактеризовано роль штучного інтелекту як значного фактора в оптимізації внутрішніх процесів і покращенні взаємодії з клієнтами. Встановлено, що передові підприємства, які впроваджують технології на базі штучного інтелекту, демонструють здатність до інновацій та підвищення конкурентоспроможності. Охарактеризовано важливість адаптивних стратегій, що дозволяють підприємствам залишатися на крок попереду ринкових тенденцій та вимог споживачів, завдяки використанню аналітики даних і штучного інтелекту для прогнозування змін та оптимізації процесів.Документ Стратегії управління ІТ-проектами в авіаційній індустрії України(Університет «КРОК», 2024) Живко, Зінаїда; Панченко, Володимир; Родченко, СвітланаУ даній статті досліджуються ключові аспекти управління ІТ-проектами в авіаційній індустрії України в умовах стрімкої цифровізації та зростаючої глобальної конкуренції. Основна увага приділяється аналізу цифрових трансформацій у секторі, зокрема, впровадженню автоматизованих систем управління польотами, пасажирськими платформами та навігаційними системами. Дослідження зосереджене на виявленні ключових викликів, таких як нестача фінансування, кадрових ресурсів і складнощі інтеграції сучасних технологій, зокрема питань кібербезпеки, що стають критично важливими через зростання використання ІТ у авіації. Окремо аналізуються питання кібербезпеки, що стають все більш актуальними у зв’язку з ростом використання інформаційних технологій в авіації. У статті також надано порівняння рівнів впровадження інноваційних технологій між Україною та європейськими країнами, зокрема, у сферах інвестицій, автоматизації процесів, впровадження штучного інтелекту та великих даних. За результатами дослідження розроблено модель ефективного управління ІТ-проектами, що включає стратегії покращення фінансування, розвитку навичок, підвищення рівня кібербезпеки та стимулювання інновацій. Автори підкреслюють, що для прискорення розвитку ІТ у авіаційній індустрії України необхідно активізувати співпрацю між державою, бізнесом та освітніми закладами. Це дозволить країні ефективніше інтегруватися в глобальну авіаційну екосистему та підвищити свою конкурентоспроможність на світовій арені. Встановлено, що оптимальною стратегією для управління ІТ-технологіями є Agile-стратегія, яка дозволяє компаніям бути гнучкими та швидко адаптуватися до змін. Покращення цієї стратегії через інтеграцію штучного інтелекту, автоматизацію, посилення кібербезпеки, розвиток персоналу та глобальну співпрацю дозволить підвищити ефективність управління ІТ-проектами та допоможе компаніям досягати своїх бізнес-цілей в умовах стрімкого розвитку технологій.Документ Світовий досвід впровадження механізмів державного регулювання розвитку сектора цифрової економіки(Університет «КРОК», 2019) Штець, Т.Ф.Дослідження світового досвіду державного регулювання розвитку сектору цифрової економіки дає можливість зазначити, що держава виступає основним ініціатором та рушійною силою впровадження процесів цифровізації, оскільки їх системність та глобальність передбачає інтегрування у всі сфери не тільки економічного а й суспільного життя і відповідно потребує формування та впровадження цілеспрямованої державної стратегії цифровізації країни а саме комплексу механізмів державного регулювання. Метою статті є вивчення світового досвіду впровадження механізмів державного регулювання розвитку сектора цифрової економіки. У статті доведено, що досвід розвинених країн засвідчує важливість та пріоритетність впровадження державного регулювання розвитку сектору цифрових технологій за такими провідними стратегічними напрямками: створення передумов для кращого доступу до світових технологій; створення інституційних рамок, що гарантували б рівні умови доступу та діяльності на цифровому ринку; та впровадження дій спрямованих на зростання цифрової економіки і забезпечення ефективного, соціально-економічного розвитку. Визначено, що досягнення цих стратегічних завдань забезпечується у світі за допомогою реалізації провідних механізмів: інституційно-правовий механізм, що формує інституційно-правові засади, створює правові рамки впровадження цифровізації економіки; економічний механізм спрямований на економічне стимулювання процесів цифровізації; організаційний механізм дія якого забезпечує впровадження м’якого стимулюючого регулювання та державного адміністрування процесів цифровізації, створює умови для вільного розвитку цифрового ринку; та соціально психологічний механізм, що має важливу роль у впровадженні процесів цифровізації, оскільки спрямований на масове впровадження навичок та цифрових знань та формує соціальне, ринкове середовище розвитку цифрової економіки, а результатом дії зазначених механізмів є розбудова цифрової економіки та цифровізація суспільно-економічного життя країн.Документ Стан та перспективи розвитку ІТ-аудиту в Україні(Університет «КРОК», 2020) Гребень, С.Є.; Мігус, І.П.; Одарчук, К.М.; Мігус, Ірина ПетрівнаУ статті досліджено сучасні підходи до трактування поняття «фінансовий контроль», які розглядають його як вид фінансової діяльності держави, як діяльність органів фінансового контролю, як форми реалізації контрольної функції фінансів, як система спостереження і перевірки дій та контрольних заходів. Обґрунтовано, що безпосередньо державі, як гаранту безпеки та надійності фінансової системи країни, належить запровадження нових форм державного фінансового контролю та визначення державних органів, які будуть забезпечувати реалізацію цієї функції. Водночас, у застосуванні ІТ-аудиту як інструменту реалізації фінансового контролю, залишається чимало дискусійних питань. Мета статті полягає у вивченні процесу організації державного фінансового ІТ-аудиту в Україні. Виокремлено основні завдання ІТ-аудиту, до яких належать: проведення перевірки (дослідження) та аналізу (оцінки), а також розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Досліджено процес здійснення ІТ-аудиту у відповідності із законодавством України, який включає чотири етапи, а саме: планування та організація аудиту (попереднє дослідження об’єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту); проведення аудиторських процедур, формування та оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій і рекомендацій; звітування за результатами аудиту, зокрема шляхом формування та узгодження проєкту звіту про результати аудиту, підписання протоколу узгодження, формування, підписання та подання звіту об’єкту аудиту; проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження. Встановлено, що ІТ-аудит дає можливість здійснити оцінку щодо: вартісного показника матеріально-технічного забезпечення ІТ середовища та його актуальності; забезпечення інформаційної безпеки та надійності ІТ середовища; наявних ІТ ресурсів та можливих ризиків від прийняття рішень щодо їх модернізації; відповідності потреб об’єкта аудиту до наявних можливостей використання ІТ середовища, готовність до збільшення користувачів наявними інформаційними ресурсами. Розроблено процес організації внутрішнього ІТ-аудиту, проведення якого на регулярній основі дозволить здійснити оперативне виявлення слабких ланок цієї системи, попередження внесення недостовірних даних до фінансової та іншої аналітичної звітності, попередження ризиків втрати інформації.Документ Сталий розвиток закладів вищої освіти: локальні інформаційно-комунікативні аспекти(Університет «КРОК», 2020) Ляшенко, О.М.Сучасною світовою стратегічною тенденцією є становлення динамічної концепції освіти в інтересах сталого розвитку. Освіта є передумовою та водночас пріоритетним засобом досягнення сталого розвитку. Згідно з Порядком денним на ХХІ століття освіту визнано як процес, за допомогою якого людина і суспільство можуть повністю розкрити свій потенціал, оскільки вона має вирішальне значення для забезпечення формування цінностей і підходів, прищеплення навиків і заохочення поведінки, сумісної зі сталим розвитком. Особлива роль у цьому процесі належить вищій освіті. Сутнісною компонентою сталого розвитку закладів вищої освіти є аксіологічне та когнітивно-поведінкове сприяння задоволенню соціальних, екологічних та економічних інтересів суспільства на основі максимально повного розкриття творчого потенціалу всіх учасників університетської спільноти: студентів, науково-педагогічного складу, обслуговуючого та допоміжного персоналу і менеджменту. Отже, сталий розвиток закладів вищої освіти є безперервним процесом гармонізації взаємодії внутрішніх стейкхолдерів щодо узгодження здійснюваної освітньої та науково-дослідної діяльності з концептуальною тріадою сталого розвитку – соціальна, екологічна, економічна сфери в ендогенній та екзогенній площинах та переходом до стійкого функціонування. Сучасні бізнес-моделі ЗВО мають бути скерованої не на ретрансляцію, а не генерацію нових знань щодо сталого розвитку, та перетворення їх на ціннісний ресурс стійкого функціонування за допомогою відповідного інформаційно-комунікативного супроводу. Протягом понад десятиліття в Україні сформувався певний пласт наукових досліджень, присвячених проблематиці сталого розвитку. Однак, чисельність таких досліджень, присвячених освітній складовій, не є надто потужною. Ще меншою є частка наукових праць, присвячених діяльності ЗВО як суб’єктів сталого розвитку. Відтак, інформаційно-комунікативні аспекти цієї проблематики також наразі не є центром уваги вітчизняних дослідників. Тому наразі одним з каменів спотикання у контексті сталого розвитку ЗВО є коло питань інформаційно-комунікативного характеру.