Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Роль політичної еліти у засвоєнні особистістю ціннісних орієнтацій суспільства(Університет "КРОК", 2016) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаПроведено порівняльний аналіз ролі політичної еліти в засвоєнні громадянами цінностей політичної культури в США та Україні. Виокремлено основні перепони діяльності політичної еліти в сучасному українському суспільстві.Документ Психолого-педагогічні проблеми змісту освіти(Університет "КРОК", 2016) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаУ статті досліджується проблема поєднання в освіті двох складових культури – науково-технічної, породженої науково-технічним прогресом, та традиційної гуманітарної. Надмірна професіоналізація освіти може бути основною причиною поглиблення прірви між цими культурами. Згідно з компетентнісним підходом, запропонованим, зокрема, фахівцями у галузі інформаційно-комунікативних технологій, зміст навчання може бути визначений за допомогою професійного профілю та кластеру компетенцій. Це такий підхід навряд чи можна застосувати до визначення змісту навчання спеціалістів гуманітарного профілю, головним чинником ефективності професійної діяльності яких є особистість. Становленню особистості як ціліс ної соціальної якості людини найбільшою мірою сприяють гуманітарні дисципліни і образот ворче мистецтво, які є майже непіддатливими до формалізації. Оскільки у жодній дисципліні не існує алгоритму виховання творчої особистості, необхідно, щоб у навчанні були представлені як природничі, так і гуманітарні науки й мистецтвоДокумент Спілкування: структурно-функціональний аналіз публічного виступу(Університет «КРОК», 2017) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаУ статті конкретизовано поняття «спілкування» на відміну від поняття «комунікація». Поняття «комунікація» охоплює усе різноманіття соціальних зв’язків, поняття «спілкування» відноситься до безпосередніх форм взаємодії людей. У статті розглянуто екстралінгвістичні, паралінгвістичні і невербальні непаралінгвістичні компоненти спілкування на прикладі ситуа ції взаємодії промовця з аудиторією. На основі запропонованої автором теоретичної моделівзаємодії промовця з аудиторією проаналізовані структурні компоненти спілкування, розкрито їхнє функціональне значення. Зроблено висновок про необхідність розгляду кожної конкретноїситуації спілкування в її цілісності. Системний підхід до аналізу спілкування може бути реалізований на основі теорії фреймів, яка дає можливість описати специфіку кожної конкретної ситуації спілкування.Документ Управлінська діяльність: засоби психологічного впливу(Університет «КРОК», 2018) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаУ статті розглянуто психологічні механізми, психологічні наслідки та умови ефективного використання засобів психологічного впливу в управлінській діяльності. Зроблено висновок про необхідність урахування таких чинників: особливостей ситуації функціонування організації; характеру професійної діяльності працюючих; соціально-психологічних особливостей колективу; індивідуально-психологічних особливостей окремих працівників.Документ Психологічні феномени в контексті теорій систем(Університет «КРОК», 2020) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаЗроблена спроба розглянути психологічні явища з позицій теорії систем як загального підходу до вивчення явищ живої та неживої природи. Сформульовано основні положення загальної теорії систем, охарактеризовано системи відкриті й закриті, лінійні та нелінійні (дисипативні). Показано, що хоча математичне вираження нелінійних динамічних систем і понять теорії складних систем має свої труднощі, основні поняття є інтуїтивно зрозумілими, оскільки вони «вловлюють» суттєві особливості існуючих у реальному житті явищ. Ці теорії зазвичай не викладаються в бакалаврських програмах з психології, і тому багато психологів з ними не знайомі. Водночас у царині психологічних феноменів і взагалі у світі живого взаємодія внутрішніх та зовнішніх чинників є дуже складною. Більшість ефектів, що мають місце у біопсихосоціальній сфері, не є результатом простої суми різно манітних впливів. Слабкі впливи можуть викликати сильні зміни, в той час як сильні можуть не викликати жодних. Для розуміння феноменів такого роду необхідне нове бачення, новий підхід, який представлено, зокрема, у постулатах синергетики. Згідно з цим підходом процеси, що мають місце у живих системах, є нелінійними і зазвичай непіддатливими до формалізації й моделювання. Якісна відмінність психологічних явищ від фізичних полягає у принциповій непередбачуваності наслідків взаємодії чинників зовнішніх та внутрішніх через наявність значної кількості змінних та складності їхніх взаємозв’язків і взаємовідношень. Усталений у психології номотетичний підхід та його похідні – експериментальний і статистичний методи – засновані на лінійному підході, згідно з яким одна причина обумовлює один наслідок, а один чинник породжує інший чинник. Прикладами нелінійного підходу до аналізу психологічних явищ можуть бути концепції Л. С. Виготського, Ж. Піаже, П. К. Анохіна, Д. Енгеля, С. Д. Максименка. Є також спроби дослідити взаємодію чинників зовнішніх та внутрішніх шляхом виділення окремих із них і вивчення напрямів їх змін (О. П. Єрмолаєва, Т. М. Малкова). Понятійний апарат психосинергетики, попри всю її критику, надає нові методологічні настанови для більш глибокого розуміння психологічних явищ як нелінійних за своєю природою і вводить психологію в контекст сучасних досліджень явищ живої і неживої природи.