Спілкування: структурно-функціональний аналіз публічного виступу

Abstract

У статті конкретизовано поняття «спілкування» на відміну від поняття «комунікація». Поняття «комунікація» охоплює усе різноманіття соціальних зв’язків, поняття «спілкування» відноситься до безпосередніх форм взаємодії людей. У статті розглянуто екстралінгвістичні, паралінгвістичні і невербальні непаралінгвістичні компоненти спілкування на прикладі ситуа ції взаємодії промовця з аудиторією. На основі запропонованої автором теоретичної моделівзаємодії промовця з аудиторією проаналізовані структурні компоненти спілкування, розкрито їхнє функціональне значення. Зроблено висновок про необхідність розгляду кожної конкретноїситуації спілкування в її цілісності. Системний підхід до аналізу спілкування може бути реалізований на основі теорії фреймів, яка дає можливість описати специфіку кожної конкретної ситуації спілкування.