Наукова періодика Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Вплив корпоративної культури на модернізацію соціально-трудових відносин
    (Університет «КРОК», 2015) Петрова, І.Л.; Петрова, Ірина Леонідівна
    Устатті проаналізовано нові аспекти впливу корпоративної культури на соціально-трудові відносини через визначення її регуляторної ролі у формуванні процесів праці, управління, розвитку соціального діалогу
  • Ескіз
    Документ
    Мотивування стратегічної активності підприємств
    (Університет «КРОК», 2016) Петрова, І.Л.; Бєлова, О.І.; Петрова, Ірина Леонідівна; Бєлова, Олена Ігорівна
    У статті запропоновано підхід до мотивування стратегічної активності підприємств. Розглянуто різні типи підприємств, класифіковані за форматом, ступенем застосування стратегічного підходу та типом обраної стратегії. Розроблено методичні рекомендації щодо формування мотиваційного механізму для кожної групи підприємств
  • Ескіз
    Документ
    Імператив соціалізації в концепції ефективної зайнятості
    (Університет «КРОК», 2017) Петрова, І.Л.; Штундер, І.О.; Петрова, Ірина Леонідівна
    У статті досліджено теоретичні аспекти формування соціалізованого ринку праці, такої структури зайнятості, яка б давала можливість реалізовувати модель соціально орієнтованої ринкової економіки. Показано зв’язок соціалізацїї ринку праці із забезпеченням ефективної зайнятості, підвищенням ефективності використання трудового потенціалу.
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток інноваційної діяльності в організаціях освітньої сфери
    (Університет «КРОК», 2018) Петрова, І.Л.; Сивка, О.В.; Петрова, Ірина Леонідівна
    У статті розкрито особливості інноваційної діяльності та менеджменту інновацій в освіті, охарактеризовано види інновацій, виявлено причини неготовності педагогів до впровадження інновацій та запропоновано заходи з підвищення їх інноваційної активності. Авторами проведено аналіз точок зору вітчизняних та зарубіжних учених у межах термінологічного апарату теми і подано власні визначення загального поняття інновацій та поняття інновацій в освітній сфері. Значна увага приділена специфіці управління інноваціями у сфері освіти. Розглянуто різні підходи до класифікації освітніх інновацій. Згідно одного з них, у статті виокремлено ретроінновації, аналогові інновації, комбінаторні інновації, сутнісні інновації. Іншим аспектом класифікації інновацій в освіті є їх поділ за об‘єктами спрямування: у викладання, виховання,навчання, управління, підвищення кваліфікації та перекваліфікацію працівників сфери освіти. Доведено, що інноваційний процес це складна динамічна система, що здійснюється, насамперед у часі. Результатом інноваційного процесу є інновації. Автори виходять з того, що провідним фактором, який впливає на впровадження інновацій в освітній процес, є людський фактор, а саме готовність педагогів до інноваційної діяльності. У розвиток цього було проведено соціологічне дослідження «Готовність до впровадження інноваційних методів у роботі вчителів» на базі трьох шкіл Деснянського району міста Києва. Метою даного дослідження було визначити рівень готовності вчителів до впровадження інноваційних методів у роботі. У процесі дослідження було опитано 96 педагогів з різним педагогічним стажем, які викладають як у молодшій, так і у старшій школі, обох статей. На основі результатів дослідження у статті виявлено інтерес до інноваційних змін у педагогічній діяльності та розкрито причини недостатньої інноваційної активності педагогів, а також перешкоди на шляху розвитку інновацій. Обробка результатів опитування та інтерв‘ювання вчителів дозволила сформувати пакет заходів підвищення інноваційної активності в освітніх установах. Він містить пропозиції щодо удосконалення методів управління навчальним закладом, підвищення готовності педагогів до інноваційної діяльності, розвитку інноваційних якостей працівників школи, матеріального та нематеріального стимулювання за впровадження нових освітніх технології.
  • Ескіз
    Документ
    Ризик-орієнтоване управління як соціальна інновація у забезпеченні економічної безпеки
    (Університет «КРОК», 2020) Петрова, І.Л.; Петрова, Ірина Леонідівна
    В епоху швидких постійних змін внутрішнє середовище і зовнішнє оточення підприємства стають мінливими, нестабільними і непередбачуваними, що створює основу для виникнення небезпеки і загроз системі економічної безпеки. Для їх обмеження або усунення необхідно розробляти і впроваджувати прогресивні управлінські технології, спрямовані на виявлення, ідентифікацію, оцінювання та прийняття рішень і доцільних заходів із управління ризиками. Численні ризики постають в усіх сферах економічної безпеки, включаючи фінансову, виробничо-операційну, інформаційну, інноваційну, інвестиційну, маркетингову, кадрову. З метою протистояння їх впливу та зниженню ймовірності настання негативних для підприємства наслідків у практиці господарювання застосовується ризик-менеджмент. Особливістю його сучасного розвитку є формування ризик-орієнтованого підходу до управління, який відрізняється комплексністю та інтегрованістю і передбачає соціальні зміни в управлінні, а саме розвиток ризик-орієнтованого мислення, відповідної корпоративної культури, залучення ризик-менеджерів з потрібними компетенціями, які перетворюють їх на бізнес-партнерів підприємства. Завдяки цим властивостям ризик-орієнтоване управління запропоновано розглядати як важливу соціальну інновацію, здатну суттєво впливати на стан та динаміку економічної безпеки підприємство. Метою статті є визначення ризик-орієнтованого управління як соціальної інновації, аналіз логіки його розробки та впровадження для забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання. Впровадження ризик-орієнтованого управління в систему економічної безпеки підприємства, з одного боку, сприяє підвищенню його стійкості, з іншого, дозволяє бути гнучким в реагуванні на зміни, що забезпечує позитивну динаміку його розвитку.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні засади розробки маркетингової стратегії підприємства
    (Університет «КРОК», 2022) Петрова, І.Л.; Лойко, Є.М.; Петрова, Ірина Леонідівна
    В статті розглянуто методичні засади розробки маркетингової стратегії підприємства у сфері просування продукції. Метою статті є обґрунтування методичного підходу та алгоритму розробки маркетингової стратегії підприємства. Визначено, що через швидкі зміни у суспільстві виникає необхідність розробки нових маркетингові стратегії просування товарів та послуг до споживачів. Виявлено сучасні напрями розвитку нових маркетингових стратегій: нейромаркетинг, івент-маркетинг, емоційний маркетинг, інтернет-маркетинг, контент-маркетинг. Завдяки цим стратегічним напрямам досягається основна мета діяльності підприємства – задоволення потреб споживачів. Застосування сучасних напрямів розвитку нових маркетингових стратегій розглянуто на прикладі підприємств швейної галузі. Визначено, що діяльність промислових підприємств, зокрема швейних підприємств, в умовах карантинних обмежень із-за пандемії COVID-19 зазнала суттєвих змін. В період карантину по COVID-19 споживацький попит на одяг значно знизився, тому швейні підприємства вимушені були розробляти новий перелік індивідуальних послуг, які б вони могли надавати своїм споживачам. Перелік нових послуг потребує від швейного підприємства розробки нової маркетингової стратегії для залучення споживачів цих послуг. Сучасні маркетингові стратегії просування послуг під новий сегмент ринку будуються на основі використання інструментів Інтернет-маркетингу. Доведено, що для швейних підприємств маркетингові стратегії з використанням інструментів Інтернет-маркетингу не є звичними та широко вживаними, тому потребують теоретико-методичного обґрунтування та розробки практичних інструментів Інтернет-маркетингу. Аналіз результатів фінансово-економічної діяльності швейного підприємства за період 2018 -2021 рр. та аналіз сайту швейного підприємства дозволив зробити висновок, що навіть коректно сформований і налаштований сайт не дає 100 % гарантії реалізації продукції. Запропоновано алгоритм застосування таргетованої реклами через соціальну мережу Facebook з метою просування послуг швейного підприємства до споживача. Визначено позитивний ефект впровадження таргетованої реклами у маркетинговій діяльності обраного підприємства.