Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
34 результатів
Результати пошуку
Документ Теоретико-правовий аналіз зовнішніх функцій Угорщини у реаліях повномасштабної війни росії проти України: новочасні виклики сьогодення(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичДаною науковою статтею робиться спроба охарактеризувати міжнародну-правову позицію Віктора Орбана та її вплив на погіршення відносин з Україною в питаннях державно-правових відносин. Світ сьогодні переживає досить складні періоди, трагічними вони є для України, яка сьогодні в часи військової агресії боронить свої землі. Вважаємо, що 2022 рік не став точкою відліку погіршення відносин України з Угорщиною, він став початком повномасштабного вторгнення на українські землі. А питання україно-угорських відносин та їх динаміка має значно глибші корені, які протягом багатьох років зусиллями українського державництва пом’якшувалося, але не вирішувалося остаточно. Такі підходи до офіційних позицій ще довго мали би місце, проте війна в Україні все ж внесла свої корективи. У статті згадується Закарпаття, яке не просто українська земля, край чистого гірського повітря, славетна історія України. Закарпаття це ще й частина угорського міжнародного вектору сприйняття. Протягом останніх років претензійність відносно Закарпаття значно посилювалася. Зі сторони офіційної Угорщини має негативний динамізм. Однією з причин гальмування українського курсу реалізації зовнішніх функцій у напрямку ЄС і НАТО сьогодні є у діях Угорщини, яка невиправдано вбачає на території Закарпаття порушення прав етнічних угорців через збільшення частки використання державної мови в освіті. Відтак політика офіційної влади щодо України характерна політико-правовою турбулентністю. Окрім періодичного підняття питання щодо порушення прав етнічних угорців на Закарпатті, яке вони вважають історичною своєю землею, почали проявлятися ще й більш яскравіше анти-європейські виклики та сформувався новий напрямок інформаційної війни проти УкраїниДокумент Теоретико-правові виміри олігархізму в Україні(Університет «КРОК», 2024) Француз, А.Й.; Сербін, Я.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичСтаття присвячена дослідженню теоретико-правових вимірів олігархізму в Україні. Автор аналізує історичні та культурні передумови формування олігархічної системи в Україні, зокрема процес приватизації та недоліки фондового ринку. Висвітлено, як пострадянські перетворення і несправедливість у приватизації сприяли концентрації економічних впливів в руках певного кола осіб, з метою досягнення корупційнх інтересів. Автор акцентуює увагу на тому, що поняття олігархізму, яке так і не знайшло свого закріплення в нормативно-правових актах, має бути розглянуто як модель загально-суспільної організації, що включає не лише політичні, але й економічні та соціальні корупційні компоненти. Детальний науковий аналіз олігархізму в Україні дає можливості абстрагуватися від існуючого контексту та різносторонньо дослідити всі його прояви і негативізми. Вважаємо, що як одним із маркерів може бути сприяння вітчизняного олігархізму розвитку національної ідентифікації. Також, за наявності ряду умов, олігархізм в Україні може дати поштовх до розвитку демократичного суспільства. Для всебічного дослідження теоретико-правових вимірів олігархізму в Україні розкривається взаємозвʼязок понять олігарх, олігархія, олігархізм. Вперше пропонується для характеристики моделі загально-суспільної організації, котрій притаманний вплив олігархів на ключові політичні, економічні, соціальні та корупційні процеси використовувати поняття олігархізм, тоді як олігархією називати виключно форму політичного режиму. Постулюється та доводиться, що застосування самостійного поняття олігархізм є виправданим з наукової точки зору. Також аргументується, що олігархізм в Україні має важелі впливу на державність, що потребує подальшого неупередженого вивчення. Викладений аналіз може бути корисним для розуміння особливостей теоретико-правих вимірів олігархізму в Україні під час вивчення теорії держави та права, понять неопатримоніалізму та демократичних процесів. У статті здійснені нові погляди на олігархізм в Україні, окреслюючи його складність і необхідність комплексного підходу до його вивчення, щоб краще зрозуміти його впливи на розвиток держави і суспільства.Документ Траєкторія Центральної та Східної Європи у 20-21 століттях: виклики процесу глобалізації, гібридні небезпеки (політичні та правові аспекти)(Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичЦентральна та Східна Європа займають особливе місце у новому багатополярному світовому порядку, що формується під впливом Європейського Союзу, США, Китаю та Росії. Для розуміння європейської перспективи в міжнародному порядку, заснованому на правилах, слід обговорити геополітичну траєкторію регіону та його статус у міжнародному праві, враховуючи всю сукупність історичних, політичних, економічних та екологічних питань. Гібридний процес глобалізації включає розділення та збройні конфлікти, розпочаті заради далекосяжних глобальних інтересів. Центральна та Східна Європа зараз, після початку російської агресії проти України, перетворюється на передову лінію конфлікту між глобальним Сходом та Заходом. Російський мілітаризм, передбачувано небезпечний і підступний, в пропаганді представляє свою активність як реакцію на мілітаризацію регіону силами НАТО. Анексія Криму, військове вторгнення на Східну Україну та гонка озброєнь – приклади російської імперіалістичної політики. Потрібна чітка стратегія та значущі трансформації для підготовки Центральної та Східної Європи до майбутніх викликів та загроз у проблемному геополітичному середовищіДокумент Проблеми і перспективи розвитку та функціонування медіації у вітчизняних судах(Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Бабат, О.І.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті досліджено теоретико-правові основи становлення та розвитку медіації в Україні. Медіація – переговорний процес за участю третьої сторони, що сягає своїм корінням в історію розвитку людських відносин, але оформився як сучасна практика розгляду конфліктних ситуацій лише в другій половині XX століття. Сьогодні в країнах з розвиненою правовою системою медіація досить широко застосовується при вирішенні різних конфліктів, а люди все частіше вдаються до допомоги медіаторів. Статистика показує, що в більшості випадків їм вдається вирішити конфлікт успішно. Основною перевагою медіації є активна позиція сторін у комунікативній взаємодії, проте сучасні українські реалії дещо інші – громадяни України ставляться з деякою пересторогою до самої процедури медіації. Бар’єром на шляху масштабного практичного впровадження медіації загалом у вітчизняну правову систему, зокрема її інтеграції в судову систему, є відсутність обов’язкової досудової медіації, законодавчої бази, яка регламентує можливість здійснювати переспрямування осіб, що беруть участь у суперечці, на обов’язкове проходження процедури медіації, а також відсутність можливості застосування матеріальних заходів впливу на осіб-учасників спору, які перешкоджають позасудовому врегулюванню спору. Разом з тим, процесуальне законодавство та практика його застосування в зарубіжних країнах передбачають регулювання проблемних питань співіснування і взаємодії інституту медіації з органами правосуддя. Особливість процедури медіації полягає в тому, що сторони бажають за участі посередника (медіатора) знайти взаємоприйнятне рішення в своєму спорі та врегулювати його. Медіатор, який є по суті арбітром або представником будь-якої зі сторін спору, по факту виконує функції проміжної ланки – транслятора (переговорника) між ними. Медіатор не володіє правом приймати рішення щодо спору в рамках проведення процедури і по його суті. Медіатор виявляє, сприяє виявленню справжніх намірів сторін, їх реальних потреб при обговоренні й допомагає знайти спільне для обох сторін рішення.Документ Механізми адаптації законодавства України до правової системи Європейського Союзу(Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Лазебна, К.Ю.; Француз, Анатолій ЙосиповичУкраїна є пріоритетним партнером для Європейського Союзу (далі – ЄС). ЄС підтримує Україну в забезпеченні стабільного, процвітаючого й демократичного майбутнього для своїх громадян і непохитний у своїй підтримці незалежності, територіальної цілісності та суверенності. Інтеграція до ЄС – це комплексна процедура та сьогоднішня ціль, яку прагне досягнути Україна, що супроводжується здійсненням адаптації законодавства до системи права ЄС. Після того, як країна-заявник пристосовується до умов членства, вона має імплементувати закріплені правила у всіх сферах правовідносин. Та невід’ємним процесом для реалізації даної мети є запровадження правильних механізмів на законодавчому рівні, які будуть координувати та контролювати виконання вимог положень європейського законодавства, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС. Асоціація з ЄС є вкрай важливою в контексті проведення реформ, оскільки положення Угоди мають слугувати основою для нової моделі соціально-економічного розвитку України. Тому, розробляючи концепцію та програми секторальних реформ, необхідно брати до уваги, аналізувати та адаптувати відповідні вимоги директив ЄС із нормативно-правовими актами України. Поетапне наближення законодавства, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії й поваги до прав людини, зміцнення національної безпеки та безпеки громадян, недопустимість застосування сили як методу вирішення внутрішньодержавних конфліктів і налаштування стабільності та злагоджених відносин із усіма країнами-сусідами на даний час є одними з найважливіших чинників-взірців для Української держави. Повноцінна реалізація реформи державного управління у відповідності до затвердженої стратегії є запорукою ефективного впровадження всіх без винятку реформ в Україні; ефективне формування та реалізація державної політики, що базується на оцінці позицій зацікавлених сторін, аналізі впливів і стратегічному плануванні, а також високому рівні професійності державної служби. Зрештою, дослідження адаптації законодавства України до законодавства ЄС матимуть змогу ввести науково обґрунтовані пропозиції для кращого забезпечення національних інтересів нашої держави у сфері європейської інтеграції та дійової реалізації зовнішньополітичного пріоритету.Документ Правові основи банківської системи в Україні(Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Бойченко, О.М.; Француз, Анатолій ЙосиповичДля побудови довершеного правового фундаменту функціонування банківської системи в Україні необхідно подальше її удосконалення, розробка фундаментальних та прикладних засад її подальшого зміцнення, усунення негативних проявів, які мають місце в сучасній банківській практиці. Наразі нерозв’язаними залишаються багато проблем, серед яких зокрема захист прав кредиторів, вдосконалення інституту банкрутства, ефективність функціонування банківської системи та способи оцінки ризиків, державна стратегія розвитку банківської системи тощо. Конкретизація профільного законодавства, стандартизація і уніфікація відповідно до існуючих правових моделей банківської діяльності розвинутих країн світу, продумана політика протекціонізму державних інституцій дозволить надати справжній імпульс розвитку банківської структури України і, як наслідок, повернення їй довіри громадян що, в свою чергу, безумовно спричинить ріст позитивної динаміки економічної складової. У наведеній статті показано місце сучасної банківської системи в економічному вимірі України, визначено поняття «банківська система» як одне з центральних, системоутворюючих понять банківського права, виокремлено кілька підходів щодо розуміння такого поняття, зазначено структуру банківської системи України, її елементи, окреслено основні функції. Окремо увага була зосереджена на стані дослідження проблематики банківського права загалом та банківської системи зокрема, зазначено науковців – дослідників та вчених – економістів, які зробили значний вклад у вивченні та визначенні теоретичних проблем банківського права, у пізнанні й дослідженні правових основ банківської системи в Україні, розробці практичних рекомендацій щодо впровадження нових елементів в фундамент її зміцнення та розбудови. Наголошено на ролі центрального банку країни (Національного банку України) в структурі банківської системи та визначено його основну функцію відповідно до існуючої структури сталих правовідносин. Дана публікація дозволить зрозуміти, насамперед, що таке банківська система, її структуризація та функції відповідно до чинної нормативно-правової бази.Документ Правовий статус суб`єктів підприємницької діяльності у сфері надання послуг з охорони фізичної особи або майна: проблеми і виклики(Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Казак, А.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статтi визначено правовий статус суб’єктів підприємницької діяльності з охорони фізичної особи і майна. Держава сформувала достатньо ґрунтовну нормативноправову базу, на основі якої здійснюється даний вид господарсько-підприємницької діяльності. Проте в ній неоднозначно трактуються деякі поняття, що пов’язано з невідповідністю та неузгодженістю однорідних норм підзаконних і законодавчих актів. У практиці діяльності це викликає певні, інколи досить значні, незручності як для суб’єктів підприємництва з надання охоронних послуг, так і в роботі державних органів, які покликані здійснювати контроль за згаданими суб’єктами. Забезпечення фізичним захистом підприємств через здійснення охоронної діяльності в системі безпеки є нагальною проблемою для вітчизняних підприємців. Законодавство України у даній сфері базується на Конституції України та Законі України “Про охоронну діяльність”, різноманітних міжнародних конвенціях та договорах. Окремі аспекти щодо організації діяльності та порядку надання послуг з охорони фізичної особи або майна потребують більш значного правового регулювання. Організація діяльності та порядок надання послуг з охорони фізичної особи або майна повинна мати комплексний, цілісний підхід до розв’язання проблем, які є в цій сфері, на єдиній концептуальній основі державної політики з урахуванням прийняття спеціальних законів, які повинні регулювати окремі види охорони. Важливо створити надійне та гнучке нормативноправове забезпечення охоронної діяльності, належний механізм контролю за дотриманням законодавства приватними структурами, розмежування їх компетенції з органами внутрішніх справ, що здійснюють адміністративну діяльність у цій сфері, «змусити» їх співпрацювати заради запобігання правопорушень. Подальший розвиток ринку охоронних послуг у бік приватного сектору не повинен перетворити державу на стороннього спостерігача цих функцій. Обов’язок держави та її органів – забезпечити дотримання прав і свобод людини й громадянина.Документ Особливості становлення приватної детективної діяльності в України у порівнянні із зарубіжними країнами(Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Тукало, Д.Ю.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті розглянуто деякі проблемні питання щодо легалізації приватної детективної діяльності в Україні. Проведено аналіз зарубіжного досвіду окремих розвинутих країн світу в порівнянні з Україною. Досліджено наявні законопроєкти, що покликані легалізувати приватну детективну діяльність в Україні. Окрему увагу приділено необхідності правового врегулювання здійснення приватної детективної діяльності. Саме приватна детективна діяльність у правоохоронній практиці на сучасному етапі становлення України як сучасної європейської держави є одним із завдань, вирішення якого сприятиме реалізації прав людини на життя, здоров’я, захист і недоторканність її законних прав, свобод, інтересів та особистого життя. Тому актуальним є питання отримання якісних, законодавчо врегульованих детективних послуг, адже в Україні сьогодні приватна детективна діяльність поки що не знаходиться на відповідному правовому рівні. У більшості країн світу, де такий вид діяльності визнаний на державному рівні, є явищем звичайним, сталим та достатньо унормованим національним законодавством. Щоб зрозуміти процес появи потреби в запровадженні інституту приватної детективної діяльності в Україні, варто звернутися до наявних законопроєктів і публікацій, присвячених появі детективних агентств, історії розвитку в зарубіжних країнах та їх правовій легалізації. Одним з важливих елементів діяльності правоохоронних органів є більш тісна співпраця з активними верствами населення. Адже ефективний захист громадського порядку, прав та свобод, а також інтересів, які гарантуються Конституцією України, не можливий без залучення участі громадян, зацікавлених у безпеці. У контексті інтеграції України з Європейським Союзом вітчизняне законодавство повинно забезпечити дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина, саме тому органи державної влади спільно із суспільством нарешті об’єднаються задля забезпечення верховенства права й започаткування інституту приватних детективів. Актуальності поглиблення вивчення проблем становлення інституту приватних детективів в Україні присвячується дана стаття.Документ Теоретико-правова призма Будапештського меморандуму: неспрацьовані гарантії(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичРозгляд питання Будапештського меморандуму, офіційна назва якого є «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї» в реаліях сьогодення викликане саме воєнним вторгненням на територію суверенної української держави з боку її східного сусіда «російської федерації», яка окрім вторгнення декларує ще й погрози застосування ядерної зброї на шляху реалізації своїх підступних імперських амбіцій. З проголошенням Незалежності вже історичною датою стало 24 серпня 1991 року, проте сусідні держави не поспішали визнавати кордони нової держави. Першочерговим питанням став ядерний потенціал України - третій у світі після Сполучених Штатів Америки та «росії». Під тиском провідних країн світу Україна проявила слабкість, а саме відмовилася від зброї та приєдналася до списку без-ядерних держав, а тому черговою історичною датою стало 5 грудня 1994 року, коли такий курс був закріплено юридично. З початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року з обстрілами, з ракетними атаками по цивільному населенню, руйнацією об’єктів критичної інфраструктури стала зрозумілою політика подвійних стандартів і забуте роками питання Будапештського меморандуму знову актуалізувалося. В межах даної наукової статті ми досліджуємо теоретико-правові аспекти цього феномену українського державотворення, звертаємо увагу на його юридичне значення та основні складові елементи. Особливої уваги заслуговують гарантії безпеки надані Україні державами-гарантами в ході його підписання для утримання від територіального проникнення. Зрозуміло сьогодні, що таке роззброєння знизило рівень захищеності території населення та стало причиною порушення її територіальних кордонів, а держави-гаранти вищезазначеного Меморандуму, декларують свою неспроможність ефективного захисту, штучну надуманість претензій і питань до України, щодо утримання даної зброї.Документ Політична медіація в Україні(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Зубко, Д.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ даній статті проведено аналіз окремих загальних інструментів врегулювання конфлікту інтересів шляхом медіації в політичному сегменті України. Доцільність цього аналізу зумовлена тим, що досить неточні регуляторні елементи щодо політико-правової системи України, що надає всеосяжний простір для зловживань владою та суспільною думкою в країні, що впливає на населення та розвиток держави. Обґрунтування того, що є сформований певний перелік негласних правил, який ускладнює започаткування нових правил, які будуть притаманні суспільним інтересам в державі. В сучасному вимірі багато спеціалістів з конфліктології намагаються знайти найоптимальніший метод вирішення конфлікту, що в майбутньому дозволяло би мінімізувати або уникати завданню шкоди і буде позитивно сприяти подальшому розвитку соціуму. Одним із сучасних методів вирішення суперечок між сторонами є медіація. Це спосіб, який за допомогою третьої нейтральної сторони налагоджує комунікацію між сторонами та намагається направити сторони конфлікту в русло досягнення угод. Результат перебігу конфлікту напряму перебуває під впливом поведінки та ставлення один до одного суб’єктів у ньому. Політичні конфлікти сьогодні частіші, ніж в інших сферах суспільного життя, а причина полягає в тому, що політичні стосунки по суті є владними відносинами, в основі яких лежить домінування одних людей і підпорядкування інших, а переваги та інтереси одних суб'єктів вищі за інших, це призводить до конфліктів і конфронтації політичної ситуації. Тому є підстави припустити, що обставини, які включають в себе вплив на суспільно-політичне життя держави за загальними правилами, підвищують або знижують ступінь суспільної конфронтації. Хоча раніше вітчизняні політологи вірили в мирне вирішення політичних конфліктів, суспільство України нездатне вийти з кризи самостійно, тобто без використання посередництва. Медіація є одним із найпопулярніших методів вирішення конфліктів у всьому світі.