Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Перспективи впровадження електронний кабінет платника податків - Дія(Університет «КРОК», 2020) Брадул, О.М.; Адамовська, В.С.; Шепелюк, В.А.У статті досліджено та узагальнено характерні особливі тренди цифрової економіки. Дослідження проблем та перспектив розвитку цифрової економіки в Україні є досить актуальним. Метою статті є вивчення перспектив розвитку цифрової економіки в Україні та запропонувати впровадження на веб- порталі державних послуг «Дія» електронний кабінет платника податків, для фізичних та для юридичних осіб. Цифровізація економіки Україні це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя: від взаємодії між людьми до промислових виробництв, від предметів побуту до дитячих іграшок, одягу тощо. Системна реалізація національних проектів цифрових трансформацій — ключовий показник упровадження реальних структурних змін у таких сферах: громадська безпека та захист; охорона здоров’я; система освіти;державне управління;електронне урядування; електронна ідентифікація; електронна демократія;екологія та охорона навколишнього середовища; смарт-сіті; електронні платежі та розрахунки; соціальна сфера; електронна митниця;електронна комерція;нові методи роботи, цифрові робочі місця. В епоху цифрової економіки основним ресурсом є інформація. Сфера електронної ідентифікації — це основа побудови довірчих відносин між контрагентами послуг, економічних операцій. Ключовим рішенням є створення єдиного електронного державного демографічного реєстру як цифрового ідентифікатора громадян України (citizen-ID, citizen-card) із використанням технології блокчейн. Цифровізація сфери ідентифікації громадян є потужним поштовхом до розвитку електронного урядування, електронної комерції та цифрової економіки взагалі. Для оптимізації роботи бізнесу в реаліях цифрової економіки запропоновано створити та впровадити на веб- порталі державних послуг «Дія» – електронний кабінет платника податків, як для фізичних так і для юридичних осіб.Документ Трудові моделі XXI століття: як зміниться парадигма трудових відносин у вік цифрових технологій(Університет «КРОК», 2021) Балабанюк, Ж.М.У зв’язку з подоланням наслідків пандемії COVID-19 зокрема, тривалими та жорсткими карантинними обмеженнями (введення режимів ізоляції та закриття кордонів), є необхідність в пошуку та створенні нових точок росту локальних економік та переформатування існуючого глобального ринку товарів та послуг, а відтак і глобального ринку праці. Потребують переосмислення існуючі підходи до розуміння праці та зайнятості, винагороди за працю, отримання пасивного доходу, соціальної практики. Формуються нові економіки, як економіка знань, економіка уваги, мережева економіка, цифрова економіка, економіка даних, гіг-економіка, економіка спільного споживання, спільної участі чи використання, кібер економіка, ігрова економіка та віртуальна економіка/синтетична економіка. Відбувається розвиток космічної економіки та космічної промисловості. Стирається межа між роботою та іншими видами активностей. Праця, як основне джерело доходу з часом для більшості населення планети може перестати бути вирішальною. При цьому активності, які раніше сприймались як хобі чи проведення часу, такі як перегляд інформації в інтернеті, комп'ютерні ігри, створення контенту, трансформуються у трудову зайнятість та стають джерелом отримання доходу. Як наслідок виникає необхідність у формуванні та створенні інноваційних підходів та пошук швидких та дієвих рішень для мінімізації соціальних розривів та ризиків. Метою статті є дослідження зміни трудової парадигми під впливом різнопланових факторів, виокремлення основних тенденцій ринку праці та на їх основі окреслення основних сучасних трудових моделей, їх особливостей та векторів подальшої трансформації глобального ринку праці. У статті аналізується основні новітні тенденції змін на ринку праці, а саме: варіативність; гнучкість соціально-трудової сфери; віддалена робота, як спосіб життя; формування нових трудових відносин та нової трудової етики; трансформації соціальних норм, цінностей та структури споживання; формування нової структури доходу особи; формування нового ринку регулювання трудових відносин, в тому числі нових соціальних інститутів. Автор виділяє десять новітніх моделей зайнятості, серед них: модель змішаних команд; модель віддаленої зайнятості (хмарних команд); модель залучення зовнішніх експертів чи працівників; модель залучення споживачів до створення продукту чи послуги; модель використання безоплатної робочої сили; модель віртуальної зайнятості; модель ігрової зайнятості; модель отримання безумовного базового доходу (ББД); модель продажу власних даних для отримання доходу; модель зайнятості різних систем (людини, роботів та штучного інтелекту).Документ Ідентифікація категорії «цифрова економіка» в теоретичній та прикладній економіці(Університет «КРОК», 2023) Радіонова, Ірина; Акулов, Олексій; Радіонова, Ірина ФедорівнаВ статті вирішується наукова проблема уточнення змісту поняття «цифрова економіка». Ця проблема, на думку авторів, є актуальною для теорії цифрової економіки, оскільки її вирішення сприяє формуванню понятійного апарату теорії. Вона (проблема) є актуальною і для вдосконалення практики публічного управління економікою, оскільки сприяє правильному оцінюванню обєкту управління, яким є цифрова економіка. Метою дослідження стало обгрунтування наукового інструментарію, який би давав можливість позбавитись певної «розмитості» поняття «цифрова економіка», визнаної багатьма дослідниками. В якості кінцевої мети дослідження визначено досягнення більш точної та конкретної ідентифікації поняття «цифрова економіка» для його релевантного застосування при вирішенні прикладних завдань управління та економічного розвитку. Для досягнення визначеної мети застосований набір методів дослідження з властивим цим методам інструментарієм, а саме: секторна моделі аналізу економіки та виробничі функції для окремих секторів, виокремлення ядра та, так званих «поясів» технологічних змін цифрової економіки, оцінювання на основі економічних мультиплікаторів, порівняльного аналізу рівня цифрового розвитку країн за показниками внеску певних секторів у створений ВВП країн. Застосування згаданих методів та відповідного інструментарію аналізу дало підстави для такої ідентифікації цифрової економіки. Цифрова економіка є частиною національної економіки, що формується у процесі взаємозв’язаного руху ресурсів та продуктів трьох суб-секторів. Такими суб-секторами є «технологічне ядро» у формі ІКТ-сектору, сектор «е-поясу продуктів кінцевого споживання» та сектору «інфраструктури публічного управління», безпосередньо повязаного зі створенням сприятливого середовища для ІКТ-сектору та «е-поясу продуктів кінцевого споживання». Визначено загальний вид виробничих функцій кожного з трьох суб-секторів цифрової економіки. Обгрунтована доцільність кількісної ідентифікації цифрової економіки з застосуванням сукупності показників, які віддзеркалюють: частки цифрової економіки в ВВП країни, частки ІКТ-сектору в ВВП, мультиплікативний вплив на всю економіку власне цифрової економіки та її ІКТ-сектору (mde, mIKT/de, mIKT/Y).Документ Економічний розвиток українських IT компаній в умовах Industry 4.0.(Університет «КРОК», 2024) Пилипенко, Ольга; Процко, Ярослав; Пилипенко, Ольга ОлегівнаСтаття присвячена питанням формування стратегії конкурентоспроможності українських IT-підприємств в умовах індустрії 4.0. У процесі дослідження були проаналізовані останні інформаційно-технологічні тенденції, які є драйверами Industry 4.0 і майбутні прогнози щодо поворотних змін у світі, які будуть спричинені впровадженням новітніх розробок. Детально проаналізовані характеристики дев’яти інноваційних інструментів, які значно пришвидшують розвиток ІТ-технологій. Визначено обсяги цифрової економіки у світовому ВВП і виявлено тренди її зростання. Дана характеристика можливих негативних наслідків для економіки та соціальної сфери після впровадження найновітніших технологій. Запропонована схема, яка описує основний виробничий процес IT-компанії. За допомогою проєктного аналізу виявлені потоки даних, які виникають під час реалізації проєкту на різних етапах. З’ясовано вплив якості та швидкості обробки даних на успішність імплементації проєкту. Охарактеризовані проблеми, які виникають при аналізі даних. Обґрунтована необхідність упровадження рішень на основі технологій штучного інтелекту для вирішення задач, пов’язаних з обробкою великих даних. Запропонований підхід до оцінки поточного стану IT-проєкту з метою зменшення собівартості його виконання. Дана характеристика готовності підприємств України до впровадження систем на базі штучного інтелекту. Проведено аналіз переваг та недоліків, які характерні для процесу застосування рішень на базі Artificial intelligence (АІ) у процесі діяльності з використанням SWOT аналізу. Зроблені рекомендації керівникам IT-компаній щодо формування підходів до управління підприємством та побудови стратегії розвитку з використанням потенціалу прогресивних технологій Industry 4.0 і з урахуванням ризиків, які можуть виникнути.Документ Вплив технологій на зміну підходів до особистих заощаджень(Університет «КРОК», 2024) Богодюк, ОлексійЦя стаття розглядає, як сучасні інновації впливають на підходи до управління особистими заощадженнями. В першу чергу, суттєвим аспектом цифрових технологій є їхня доступність. Мобільні додатки та онлайн-платформи дозволяють нам отримувати доступ до наших фінансових даних у будь-який час і в будь-якому місці. Це забезпечує можливість стежити за витратами, аналізувати фінансові звіти та планувати заощадження в реальному часі. Автоматизація - ще один ключовий аспект, який впливає на підходи до заощаджень. Розумні алгоритми та машинне навчання допомагають автоматизувати управління фінансами. Наприклад, деякі додатки пропонують автоматичне закруглення до найближчого долара під час кожної покупки, перераховуючи різницю на спеціальний рахунок для заощаджень. Це робить процес заощадження менш нав'язливим та більш автоматизованим, що забезпечує більшу стабільність та ефективність. Технології також відіграють важливу роль у фінансовій освіті та консультуванні. Багато мобільних додатків пропонують доступ до освітніх ресурсів, що допомагають зрозуміти принципи ефективного управління фінансами та заощадженнями. Окрім цього, деякі платформи надають можливість отримувати персоналізовані консультації від фінансових експертів через чат-ботів або онлайн-консультантів. Це дозволяє користувачам отримати індивідуальну пораду та підтримку у важливих фінансових питаннях. Не менш важливим аспектом є розширені можливості інвестування, які надають цифрові технології. Фінтех-платформи та роботизовані консультанти дозволяють легше і ефективніше розподіляти заощадження в різноманітні активи, такі як акції, облігації, криптовалюти та інші фінансові інструменти. Це дозволяє диверсифікувати портфель інвестицій та збільшити його потенційний дохід. Перспективи досліджень полягають у розуміння як цифрові технології забезпечують більшу доступність, ефективність та освіченість у фінансових справах, що сприяє зростанню фінансової стабільності та добробуту користувачів. А також розгляді ризиків, які породжують ці технології.