Наукова періодика Університету "КРОК"

Organizations that plan to develop dynamically and increase their competitiveness, form a business model based on corporate values. Today's hypercompetitive environment with rapid growth, efficiency and radical corporate change necessitates the search for the most profitable business models. Organizations are constantly being transformed in the process of functioning. This applies to finding your mission, market goals, your own exclusivity and uniqueness, comparing opportunities with the level of achievement. All this should reflect the business model of the enterprise. The organization as an open socio-economic system interacts with the external environment, which essentially determines its functional purpose -its mission, formed on the basis of a compromise market demand and the interests of the business entity. Based on the mission, corporate goals, strategies for their implementation, organizational-functional, functional-technological, process-role, quantitative and structural models are formed, which together are the business model of the company.This study focuses on the analysis of the typology of organizational flexibility. In particular, types of organizational flexibility such as, strategic flexibility, operational flexibility, technological flexibility, flexibility of IT systems, flexibility of manufacturing systems, financial flexibility, metaflexibility, resource flexibility, flexibility of human resources and managerial flexibility are considered. In addition,the main components of each type of flexibility and their development over time are identified. This paper shows the interaction and interdependence between different types of organizational flexibility. The existing gaps between the theory and practice of implementing flexible business models are revealed. A practical algorithm for developing and implementing flexible business models or transforming existing ones is also proposed. This paper substantiates each component of this algorithm, consisting of twelve practical steps. The proposed approach is aimed at cooperation of inter-functional, sectoral and intersectoral cooperation, development of new competencies, skills,andthe implementation and development of a culture of organizational flexibility.

У зв’язку з подоланням наслідків пандемії COVID-19 зокрема, тривалими та жорсткими карантинними обмеженнями (введення режимів ізоляції та закриття кордонів), є необхідність в пошуку та створенні нових точок росту локальних економік та переформатування існуючого глобального ринку товарів та послуг, а відтак і глобального ринку праці. Потребують переосмислення існуючі підходи до розуміння праці та зайнятості, винагороди за працю, отримання пасивного доходу, соціальної практики. Формуються нові економіки, як економіка знань, економіка уваги, мережева економіка, цифрова економіка, економіка даних, гіг-економіка, економіка спільного споживання, спільної участі чи використання, кібер економіка, ігрова економіка та віртуальна економіка/синтетична економіка. Відбувається розвиток космічної економіки та космічної промисловості. Стирається межа між роботою та іншими видами активностей. Праця, як основне джерело доходу з часом для більшості населення планети може перестати бути вирішальною. При цьому активності, які раніше сприймались як хобі чи проведення часу, такі як перегляд інформації в інтернеті, комп'ютерні ігри, створення контенту, трансформуються у трудову зайнятість та стають джерелом отримання доходу. Як наслідок виникає необхідність у формуванні та створенні інноваційних підходів та пошук швидких та дієвих рішень для мінімізації соціальних розривів та ризиків. Метою статті є дослідження зміни трудової парадигми під впливом різнопланових факторів, виокремлення основних тенденцій ринку праці та на їх основі окреслення основних сучасних трудових моделей, їх особливостей та векторів подальшої трансформації глобального ринку праці. У статті аналізується основні новітні тенденції змін на ринку праці, а саме: варіативність; гнучкість соціально-трудової сфери; віддалена робота, як спосіб життя; формування нових трудових відносин та нової трудової етики; трансформації соціальних норм, цінностей та структури споживання; формування нової структури доходу особи; формування нового ринку регулювання трудових відносин, в тому числі нових соціальних інститутів. Автор виділяє десять новітніх моделей зайнятості, серед них: модель змішаних команд; модель віддаленої зайнятості (хмарних команд); модель залучення зовнішніх експертів чи працівників; модель залучення споживачів до створення продукту чи послуги; модель використання безоплатної робочої сили; модель віртуальної зайнятості; модель ігрової зайнятості; модель отримання безумовного базового доходу (ББД); модель продажу власних даних для отримання доходу; модель зайнятості різних систем (людини, роботів та штучного інтелекту).

Наукова періодика Університету "КРОК"

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку