Наукова періодика Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Роль політичної еліти у засвоєнні особистістю ціннісних орієнтацій суспільства(Університет "КРОК", 2016) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаПроведено порівняльний аналіз ролі політичної еліти в засвоєнні громадянами цінностей політичної культури в США та Україні. Виокремлено основні перепони діяльності політичної еліти в сучасному українському суспільстві.Документ Психолого-педагогічні проблеми змісту освіти(Університет "КРОК", 2016) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаУ статті досліджується проблема поєднання в освіті двох складових культури – науково-технічної, породженої науково-технічним прогресом, та традиційної гуманітарної. Надмірна професіоналізація освіти може бути основною причиною поглиблення прірви між цими культурами. Згідно з компетентнісним підходом, запропонованим, зокрема, фахівцями у галузі інформаційно-комунікативних технологій, зміст навчання може бути визначений за допомогою професійного профілю та кластеру компетенцій. Це такий підхід навряд чи можна застосувати до визначення змісту навчання спеціалістів гуманітарного профілю, головним чинником ефективності професійної діяльності яких є особистість. Становленню особистості як ціліс ної соціальної якості людини найбільшою мірою сприяють гуманітарні дисципліни і образот ворче мистецтво, які є майже непіддатливими до формалізації. Оскільки у жодній дисципліні не існує алгоритму виховання творчої особистості, необхідно, щоб у навчанні були представлені як природничі, так і гуманітарні науки й мистецтвоДокумент Спілкування: структурно-функціональний аналіз публічного виступу(Університет «КРОК», 2017) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаУ статті конкретизовано поняття «спілкування» на відміну від поняття «комунікація». Поняття «комунікація» охоплює усе різноманіття соціальних зв’язків, поняття «спілкування» відноситься до безпосередніх форм взаємодії людей. У статті розглянуто екстралінгвістичні, паралінгвістичні і невербальні непаралінгвістичні компоненти спілкування на прикладі ситуа ції взаємодії промовця з аудиторією. На основі запропонованої автором теоретичної моделівзаємодії промовця з аудиторією проаналізовані структурні компоненти спілкування, розкрито їхнє функціональне значення. Зроблено висновок про необхідність розгляду кожної конкретноїситуації спілкування в її цілісності. Системний підхід до аналізу спілкування може бути реалізований на основі теорії фреймів, яка дає можливість описати специфіку кожної конкретної ситуації спілкування.Документ Управлінська діяльність: засоби психологічного впливу(Університет «КРОК», 2018) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаУ статті розглянуто психологічні механізми, психологічні наслідки та умови ефективного використання засобів психологічного впливу в управлінській діяльності. Зроблено висновок про необхідність урахування таких чинників: особливостей ситуації функціонування організації; характеру професійної діяльності працюючих; соціально-психологічних особливостей колективу; індивідуально-психологічних особливостей окремих працівників.Документ Психологічні феномени в контексті теорій систем(Університет «КРОК», 2020) Малкова, Т.М.; Малкова, Тетяна МиколаївнаЗроблена спроба розглянути психологічні явища з позицій теорії систем як загального підходу до вивчення явищ живої та неживої природи. Сформульовано основні положення загальної теорії систем, охарактеризовано системи відкриті й закриті, лінійні та нелінійні (дисипативні). Показано, що хоча математичне вираження нелінійних динамічних систем і понять теорії складних систем має свої труднощі, основні поняття є інтуїтивно зрозумілими, оскільки вони «вловлюють» суттєві особливості існуючих у реальному житті явищ. Ці теорії зазвичай не викладаються в бакалаврських програмах з психології, і тому багато психологів з ними не знайомі. Водночас у царині психологічних феноменів і взагалі у світі живого взаємодія внутрішніх та зовнішніх чинників є дуже складною. Більшість ефектів, що мають місце у біопсихосоціальній сфері, не є результатом простої суми різно манітних впливів. Слабкі впливи можуть викликати сильні зміни, в той час як сильні можуть не викликати жодних. Для розуміння феноменів такого роду необхідне нове бачення, новий підхід, який представлено, зокрема, у постулатах синергетики. Згідно з цим підходом процеси, що мають місце у живих системах, є нелінійними і зазвичай непіддатливими до формалізації й моделювання. Якісна відмінність психологічних явищ від фізичних полягає у принциповій непередбачуваності наслідків взаємодії чинників зовнішніх та внутрішніх через наявність значної кількості змінних та складності їхніх взаємозв’язків і взаємовідношень. Усталений у психології номотетичний підхід та його похідні – експериментальний і статистичний методи – засновані на лінійному підході, згідно з яким одна причина обумовлює один наслідок, а один чинник породжує інший чинник. Прикладами нелінійного підходу до аналізу психологічних явищ можуть бути концепції Л. С. Виготського, Ж. Піаже, П. К. Анохіна, Д. Енгеля, С. Д. Максименка. Є також спроби дослідити взаємодію чинників зовнішніх та внутрішніх шляхом виділення окремих із них і вивчення напрямів їх змін (О. П. Єрмолаєва, Т. М. Малкова). Понятійний апарат психосинергетики, попри всю її критику, надає нові методологічні настанови для більш глибокого розуміння психологічних явищ як нелінійних за своєю природою і вводить психологію в контекст сучасних досліджень явищ живої і неживої природи.Документ "Суб'єктивне" та "об'єктивне" як методологічна проблема(Університет «КРОК», 2023) Малкова, Tетяна; Малкова, Тетяна МиколаївнаНа сьогодні багато понять із словників академічної психології увійшли у мову повсякденного спілкування. Мабуть, найбільш поширеними є поняття «суб’єктивне» та «об’єктивне». У багатьох підручниках психології «об’єктивне» розуміється як те, що належить самому об’єкту, те, що не залежить від суб’єкта. Об’єктивне протиставляється суб’єктивно-особистісному. Експериментальні дослідження в галузі квантової фізики поставили під сумнів поділ світу на безсторонню «об’єктивну реальність» та її «суб’єктивне» (не безстороннє, упереджене) відображення, що спровокувало кризу у цій галузі знань і методології науки загалом. Основними методологічними проблемами психології є питання про місце психічного в природі; про співвідношення психічних і матеріальних явищ, про можливості людського пізнання – питання, які виникли також у надрах квантової фізики і були зумовлені внутрішньою логікою її розвитку. Екскурс у квантову фізику знадобився, по-перше, для глибокого розуміння того, що реальність дана нам у наших відчуттях, сприйняттях, уявленнях та розумових конструктах (це засвідчив так званий «експеримент з двома щілинами» та його інтерпретації) і ми нічого не можемо сказати про реальність, якою вона є «сама по собі»; по-друге, усвідомлення того, що засади, на яких побудоване наше пізнання, відрізняються від тих, які є у квантовій фізиці. Наразі існує дихотомія між матеріальною (фізичною) та концептуальною реальністю. Так, принцип локальності, який сповідує звичайна свідомість і згідно з яким конкретні об’єкти займають конкретне місце в часі та просторі, суперечить принципу нелокальності, згідно з яким ізольовані системи взагалі не існують і кожна частка Всесвіту перебуває в «миттєвому» зв’язку з усіма іншими частками. Світ створено з однієї і тієї ж квантової субстанції і неможливо сказати, що одне є причиною іншого. (Це твердження передбачає, зокрема, доосмислення «принципу детермінізму», який вимагає встановлення однозначних причинно-наслідкових зв’язків). Реальність, в якій ми живемо, не є квантовою, наша мова та стереотипи мислення не відповідають природі тих феноменів, які описує квантова фізика. Йдеться про глибинні властивості матерії. Особисто у мене склалося враження, що чим глибше поринаєш у світ атомний і субатомний, тим більше розпливаються обриси звичного нам конкретного, матеріального світу, і тим тоншою стає грань між світом фізичним та концептуальним, між матеріальним та духовним. Метою даної статті є визначення понять «об’єктивне» і «суб’єктивне» на основі аналізу досягнень у квантовій фізиці в контексті психології.