Наукова періодика Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/280

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Соціальна компетентність у контексті професійної діяльності державної служби: парадигма дефініцій
    (Університет "КРОК", 2013) Король, О.Ф.
    У статті розкрито й обґрунтовано авторську позицію щодо визначення поняття «соціальна компетентність». Розглянуто основні теоретико-методологічні позиції в розумінні феномена «компетентність»
  • Ескіз
    Документ
    Роль і місце іншомовної комунікативної компетентності у формуванні професійної комунікативної діяльності
    (Університет "КРОК", 2016) Шимко, В.А.
    У cтaттi oбґрунтoвуєтьcя необхідність розвитку іншомовної комунікативної компетентності при формуванні професійної комунікативної діяльності як одного з її центральних особистісних чинників
  • Ескіз
    Документ
    Використання інтерактивних методів навчання для розвитку комунікативної компетентності майбутніх працівників готельно-ресторанного бізнесу
    (Університет "КРОК", 2016) Сингаївська, І.В.; Сингаївська, Ірина Валентинівна
    У статті обґрунтовано актуальність використання інтерактивних методів навчання для розвитку комунікативної компетентності майбутніх працівників готельно-ресторанного бізне су, описані особливості використання інтерактивних методів у навчальному процесі. Викладені особливості інтерактивних методів та складові комунікативної компетентності майбутніх працівників готельно-ресторанного бізнесу, які необхідно розвивати. Накреслено перспективи подальших досліджень психологічних особливостей розвитку комунікативної компетентності майбутніх працівників готельно-ресторанного бізнесу
  • Ескіз
    Документ
    Комунікативна компетентність як основа професіоналізму прикордонників
    (Університет «КРОК», 2024) Мельник, Антоній; Дуда, Олег
    У результаті теоретичного дослідження проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення проблеми комунікативної компетентності прикордонників в дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців. Виділено вихідне поняття «комунікативна компетентність», яке покладено в основу визначення базових понять досліджуваного феномену (комунікація, спілкування, професійне вміння налагоджування контакту з суб’єктом). Визначено суть поняття комунікативної компетентності як сукупність лінгвістичних, екстралінгвістичних і фонових знань, умінь, навичок; світоглядних, загальнолюдських і професійно важливих якостей, що забезпечують ефективну комунікативну взаємодію у процесі виконання функціональних обов'язків, як стійке прагнення особистості до досягнення очікуваного успіху в своїй діяльності, орієнтації на конкретний результат шляхом мобілізації психічних ресурсів та підвищення активності. Здійснений аналіз основних змістовних та процесуальних теорій комунікативної компетентності в психологічній науці свідчить про те, що дані теорії є взаємопов'язаними, складають єдину систему знань про комунікацію в людській поведінці в цілому та професійній діяльності зокрема, а також можуть застосовуватися у вивченні соціально-психологічних механізмів формування професійної компетентності у прикордонників. Вказано на специфіку професійного спілкування прикордонників яке ускладнюється тим, що їм доводиться мати справу з людьми, різними за певними ознаками: матеріальним і соціальним статусом, рівнем освіти, фахом, гендером, віковим цензом, рівнем інтелекту, морально-етичними якостями. Саме тому прикордонникам щоразу доводиться “пристосовуватись” до співбесідника, знаходити зрозумілі для співбесідника й ефективні форми впливу та засоби спілкування, що вимагає від працівників прикордонних служб креативності, творчості, нестандартних підходів у стилі мовлення, частих розмаїтих перевтілень-змін манери поводження, й поведінки. Проаналізовано основні соціально-психологічні механізми формування професійної компетентності, до яких можна віднести: рівень домагань особистості, самоефективність, життєстійкість, почуття самоцінності та потребу у самоактуалізації, внутрішні очікування та стимули, соціальні гарантії та систему заохочень, рівень соціалізації особистості, професійну спрямованість та перспективи кар’єрного зростання, соціокультурне середовище, стиль управління в організації та умови праці.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості емоційної сфери і комунікативної компетентності у підлітків з інтернет-залежною поведінкою
    (Університет «КРОК», 2018) Мустафаєв, С.М.
    У статті наводиться теоретичне обґрунтування і результати емпіричного дослідження емоційної сфери та невербальних аспектів комунікативної компетентності у підлітків з інтернет-залежною поведінкою. Враховуючи специфічні умови соціального функціонування підлітків з інтернет-залежною поведінкою, було висунуто припущення про наявність у них порушень розвитку емоційної сфери та комунікативної компетентності. За допомогою серії діагностичних методик були визначені деякі особливості емоційної та комунікативної сфери підлітків, які свідчать про наявність емоційних порушень, а також низького рівня розвитку невербально-комунікативної компетентності та соціально-перцептивних здібностей у підлітків даної категорії. Зокрема, для підлітків з інтернет-залежним поведінкою характерні: підвищений рівень алекситимії, зниження здатності до прояву емпатії, низький рівень емоційного інтелекту. З боку комунікативної сфери, було виявлено зниження здатності до адекватної інтерпретації невербальної поведінки: труднощі в інтерпретації невербальної поведінки на підставі ідентифікації постав, міміки, жестів, складності відносно інтерпретації та репрезентацій групових форм невербальної поведінки, а також здібностей до кодування невербальної експресії. Визначені психологічні особливості можуть бути наслідком низької залученості даної категорії підлітків до практики безпосереднього міжособистісного спілкування, комунікації, а також недостатнім досвідом соціалізації емоційних реакцій, станів, відносин. Отримані в процесі дослідження дані демонструють необхідність оптимізації емоційної сфери та формування комунікативної компетентності, емоційно-експресивної поведінки у підлітків з інтернет-залежною поведінкою.