Професійна ідентичність учителя як психологічний механізм увідповіднення себе зі світом

Abstract

У статті висвітлюється феномен ідентичності особистості як високофункціональний психологічний механізм увідповіднення себе зі Світом, який функціонує на засадах реляційної взаємодії, тобто перманентного обміну і постійних зворотних зв’язків між людиною і Світом. Проаналізовано суть цієї взаємодії, що полягає в трансляції людиною у Світ своїх запитів на комунікацію з ним, які репрезентують особливості її внутрішнього, індивідуально‐психологічного світу та сформовану систему ідентичностей – систему уявлень про себе, про Світ у його різноманітті та про способи ефективної взаємодії з ним. Звернено увагу на те, що у відповідь на ці запити Світ або виконує їх (і тоді людина робить висновок про відповідність її уявлень та ідентичностей), або ж у певний спосіб транслює свою відмову (що спонукає людину до коригування наявних механізмів увідповіднення). Визначено, що ідентичність як механізм взаємодії людини з різними сферами Світу є динамічним психологічним утворенням, яке перебуває в процесі постійного формування й удосконалення під взаємовпливом особистісних і ситуаційних чинників. Саме під таким кутом зору розглянуто професійну ідентичність учителя, яка виступає інтегральним показником його особистої професійної компетентності. Зазначено, що вона характеризує його як представника педагогічної професії і, з одного боку, має виразну індивідуально‐психологічну специфіку, а з іншого – характеризує вчителя як суб’єкта педагогічної діяльності, надаючи цій ідентичності соціального змісту. Акцентовано увагу на функції механізму увідповіднення себе із виконуваною педагогічною діяльністю, оцінки її успішності та рівня задоволення нею, яку виконує професійна ідентичність. Наголошено на тому, що професійна ідентичність – це динамічний процес, який реалізується через взаємозв’язки між учителем як суб’єктом професійної взаємодії (з його унікальним внутрішнім світом), іншими учасниками педагогічної взаємодії (керівництвом, колегами, учнями) та контекстуальними умовами здійснення професійної діяльності. Підкреслено, що вдосконалення вже існуючих чи формування нових професійних ідентичностей є шляхом до саморозвитку й самоактуалізації в межах професії, а заперечення цієї стратегії веде до професійного вигорання, внутрішніх конфліктів та невротизації.