Дипломатія солідарності: еволюція українсько-ірландських відносин після повномасштабного вторгнення РФ

Abstract

Стаття присвячена аналізу трансформації українсько-ірландських відносин у період 2022–2025 рр. на тлі повномасштабної агресії Російської Федерації проти України. Дипломатія солідарності, що виникла як реакція на війну, стала ключовим вектором партнерства, перетворивши традиційно стримані двосторонні зв’язки на стратегічне співробітництво в політичній, гуманітарній та безпековій сферах. Метою дослідження є політологічний аналіз еволюції відносин від формального визнання (1991–1992 рр.) до затвердження дорожньої карти партнерства на 2025–2030 рр. Постановка завдання охоплює вивчення ключових етапів: першого візиту Президента України В. Зеленського до Ірландії (2025 р.), оголошення пакетів допомоги (енергетична – 25 млн євро, нелетальна військова – 100 млн євро, гуманітарна), підтримку ЄС-інтеграції України під час ірландського головування в Раді ЄС (2026 р.) та спільні позиції щодо санкцій проти РФ, заморожених активів та репарацій. Автори застосовують порівняльний метод, протиставляючи ірландський нейтралітет (традиція ненульової участі в миротворчості ООН) українським викликам гібридної війни. Особлива увага приділяється ролі Прем’єр-міністра М. Мартіна та Танаїсте С. Макдональда у формуванні "солідарної дипломатії": від прийому біженців (понад 100 тис. українців) до фінансування бомбосховищ у школах та безкоштовного харчування. Аналізуються двосторонні угоди (6 міжвідомчих документів) та консультації Політичних директорів МЗС (з 2002 р., активізація 2024 р.). Новизна полягає у систематизації поствоєнної динаміки: від почесних консульств (2000 р.) до повноцінних посольств (Україна в Ірландії – 2003 р., Ірландія в Україні – 2021 р.). Практична цінність – рекомендації для України: поглиблення енергетичного партнерства (враховуючи ірландський досвід "зеленої" трансформації), розширення безпекових гарантій та спільні ініціативи в Раді Європи. Стаття спростовує тезу про "нейтральну байдужість" Ірландії, доводячи її внесок у "мир на умовах справедливості". Теоретична база включає концепції "м’якої сили" Дж. Ная та "солідарнісної дипломатії" в малій державі. Висновки підкреслюють: українсько-ірландське партнерство – модель для ЄС-кандидатів, де нейтралітет поєднується з принципами свободи, демократії та права на вибір.