Кафедра міжнародних відносин та журналістики
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3160
Переглянути
68 результатів
Результати пошуку
Документ Сучасна політична ситуація в Угорщині - аналіз історичних подій(Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2024) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ кінці 80-х рр. ХХ ст., внаслідок оксамитової революції Угорщина як парламентська республіка, стала на шлях побудови демократичного суспільства, основаного на багатопартійний системі. До 2010 р. в результаті виборів до Державних зборів країни, змінювалися коаліції, до влади приходили консерватори, соціалісти, ліберали, але незмінним залишалася відданість демократії, загальноєвропейським цінностям. Все це було зведене нанівець коли до влади у 2010 р. прийшла коаліція ФІДЕС-УГП-ХДНП на чолі з В. Орбаном, що призвело до згортання демократії і сповзання до автократії. Ця правляча коаліція чотири рази вигравала парламентські вибори та отримувала конституційну більшість у Державних зборах. Тому багато політологів в Україні та Угорщині, були упевнені, що ця політична сила, на чолі з В. Орбаном, буде знаходиться при владі ще довгий час,оскільки реальної, сильної опозиції в країні не існує. Однак, події початку 2024 р. продемонстрували зовсім інше. На угорській політичній арені з’явився новий актор, з новою політичною партією, які дали надію на можливе усунення авторитарного режиму Орбана від влади. Цією надією став Петер Мадяр – угорський політик та юрист, який привернув значну увагу як один із головних опонентів Віктора Орбана. Раніше він працював у різних державних інституціях, включаючи посаду голови національної структури, що розподіляла студентські позики. Мадяр став відомим у лютому 2024 р., коли виступив з різкою критикою уряду Орбана, оприлюднивши інформацію про корупцію серед високопосадовців. Його публічні заяви та інтерв’ю швидко набрали популярність, що привело до створення нової політичної партії «Тиса». Партія зуміла швидко залучити підтримку значної частини населення, розчарованого в діях уряду Орбана. Мадяр позиціонує себе як центрист і виступає за боротьбу з корупцією, покращення системи охорони здоров’я, модернізацію освіти та об’єднання поляризованого угорського суспільства. Його політична діяльність включає активне використання соціальних медіа та участь у масових заходах і протестах. Він також оголосив про намір приєднатися до правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП). На виборах до Європарламенту у 2024 р. партія «Тиса» під керівництвом Петера Мадяра здобула значний успіх, отримавши 30% голосів і 7 місць у Європейському парламенті. Цей результат став показником зростаючого впливу опозиції в Угорщині та свідченням значного розчарування серед виборців політикою Віктора Орбана. Ці досягнення вказують на те, що «Тиса» стає потужною політичною силою, здатною впливати на політичний ландшафт Угорщини та кидати виклик правлячій коаліції ФІДЕС-УГП-ХДНП.Документ Як повернути українців Україні: економічні, соціальні, психологічні та культурологічні фактори(2024) Ткач, Дмитро; Ткач, Дмитро ІвановичАктуальність теми дослідження "Як повернути українців в Україну: економічні, соціальні, психологічні та культурологічні фактори" зумовлена величезними масштабами міграції українців через війну, що розпочалася в 2022 році. За оцінками, близько 6-7,5 мільйонів українців залишили свою країну у пошуках безпеки та кращих умов життя. Повернення цих громадян є критично важливим для відновлення країни після конфлікту, стабілізації демографічної ситуації та відновлення економіки. З огляду на це, дослідження факторів, які впливають на рішення про повернення, набуває особливої важливості. Метою даного дослідження є виявлення та аналіз ключових економічних, соціологічних, психологічних і культурологічних факторів, що впливають на бажання українців повернутися додому. Методологія включає аналіз результатів соціологічних опитувань серед українців, які перебувають за кордоном, а також вивчення економічних і соціальних умов в Україні. Дослідження охоплює такі аспекти, як безпека в Україні, можливості працевлаштування, доступність житла та рівень соціальної підтримки. Окремо розглядається положенні українських біженців в Німеччині, Польщі, Чехії, Іспанії, Італії. Таким чином, станом на початок листопада 2024 року становище українських біженців у Європі залишається стабільним, але поступово змінюється. Ці та інші країни, продовжують надавати підтримку у вигляді тимчасового захисту, доступу до ринку праці, освіти та медичних послуг. У більшості країн продовжено дію тимчасового захисту до 2025 року. Однак у деяких країнах відбувається поступове скорочення соціальних виплат та зміни в умовах надання житла. Отримані наукові результати свідчать про те, що основними чинниками повернення є відчуття безпеки в Україні, можливість знайти стабільну роботу та доступ до житла. Багато респондентів висловили бажання повернутися додому після завершення війни, але їхнє рішення залежить від покращення умов життя в країні. Також важливими є емоційні аспекти: туга за родиною та домом, а також підтримка з боку держави. Перспективи подальших досліджень полягають у глибшому аналізі психологічних і культурологічних факторів, які можуть впливати на повернення. Важливо також розробити рекомендації для державної політики щодо підтримки біженців у процесі реінтеграції та створення сприятливих умов для їхнього повернення. Особливо звернено увагу на створення Міністерства єдності та тих функціях яке воно повинно виконувати для того, що прискорити процес повернення українців на Батьківщину.Документ Розвиток інформаційного суспільства. Т.10. Інформаційно-комунікаційні аспекти міжнародної та національної безпеки(Університет «КРОК», 2013) Ткач, Д.І.; Картунов, О.В.; Кравченко, Ю.В.; Неділько, С.М.; Лобас, В.Х.; Запорожець, Т.В.; Кігель, В.Р.; Лободаєв, В.М.; Магда, Є.В.; Маруховський, О.О.; Мелько, Л.Ф.; Терещук, В.І.; Терещук, М.І.; Трухачов, О.І.; Чернозубкін, І.О.; Зарубицький, В.Є.; Каширець, Є.А.; Коляденко, А.А.; Ткач, Дмитро Іванович; Картунов, Олексій Васильович; Мелько, Людмила Федорівна; Чернозубкін, Ігор ОлександровичЦей том монографії присвячений актуальним питанням формування та розвитку інформаційного суспільства в Україні та світі. Розглянуті теоретичні, політичні, комунікативні, гуманітарні, економічні й технологічні аспекти інформаційного суспільства, показано роль процесів становлення нового етапу розвитку людства в контексті міжнародної та національної безпеки. Дане видання розраховане на викладачів, студентів-міжнародників, журналістів та всіх, хто цікавиться сучасним етапом розвитку міжнародних відносин і викликами міжнародній та національній безпеці.Документ Медіаправо в Угорщині на сучасному етапі(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються становлення та подальший розвиток медіаправа в Угорщині після зміни політичної системи в країні. Зазначається, що після зміни режиму, яка відбулася в Угорщині у 1990 році, у країні діяв Закон про пресу, що був прийнятий у 1986 році. Державні збори країни внесли до нього поправки в січні 1990 року, однак вони стосувалися лише письмової преси та не торкалися електронних ЗМІ. Зазначається, що у подальшому уряд Й. Анталла робив неодноразові спроби внести у Державні збори проєкт Закону про ЗМІ, але кожного разу ці зусилля провалювалися через рішучий спротив опо зиції. Вказано, що у 1996 році таки був прийнятий Закон про засоби масової інформації, яким було трансформовано інституційну систему в функціонуванні радіо і телебачення в Угорщині. Найважливішим елементом Закону є те, що була впроваджена базова струк тура діяльності ЗМІ, нею було започатковано, поряд із державними, комерційні радіо та телебачення. Таким чином, з позиції професійних, юридичних і фінансових принципів, про грами суспільного мовлення, як постачальника загальнодоступних послуг, можуть бути у приватній власності. У той же час засоби масової інформації, які знаходяться в держав ній власності – Угорське радіо і телебачення, Дунайське телебачення, – не могли мати комерційні канали. Прийнятий у 1996 році Закон проіснував 14 років. За цей час в Угорщині змінилося кілька урядів, які робили спроби його модифікувати. Але Закон про ЗМІ був так розроблений, що витримав усі спроби його змінити. Найголовніші питання, закладені в ньому, не можна було змінити тільки двома третинами голосів депутатів Державних збо рів. 18 квітня 2011 року Державні збори Угорщини прийняли нову Конституцію — Осно вний Закон країни, яка набрала чинності 1 січня 2012 року. В цьому документі спеціальним параграфом 61 було визначено основоположні принципи діяльності ЗМІ. 22 липня 2010 року Державні збори прийняли Закон, що регулює засоби масової інформації та комунікації, згідно з яким Національне радіо та телебачення та Національний орган зв’язку були пе ретворені у Національне відомство засобів масової інформації та комунікацій (НВЗМІК). НВЗМІК є автономним органом державного управління, що бере участь у керуванні сферою комунікацій і здійсненні державної політики у цій царині. 2 листопада 2010 року був при йнятий парламентом Закон про свободу преси та захист медіаконтенту, який отри мав назву медіаконституція та замінив Закон про пресу, що діяв з 1986 року. Він визна чив, що означає медіаслужба, як здійснюється відстеження та пошук медіасервісів, як діє лінійний аудіальний медіасервіс, що таке медіаконтент та контент-провайдер. Це законодавство поширилося на весь медіаконтент, у тому числі й на Інтернет.Документ Соціально-психологічний феномен політичного лідерства(Університет "КРОК", 2012) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується роль соціально-психологічний феномен політичного лідерства на прикладі діяльності прем’єр-міністрів Угорщини новітньої доби. Особливу увагу автор при діляє детальній соціально-психологічній характеристиці всіх прем’єр-міністрів незалежної Угорщини. Показано також як особисті якості керівників уряду, їх ставлення до своєї команди впливали на прийняття доленосних рішень у житті угорського суспільства.Документ Використання Rolli у підготовці бакалаврів з журналістики(Вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024) Хоменко, А.О.; Хоменко, Ангеліна ОлександрівнаДокумент Зовнішня політика Угорщини від Й. Анталла до В. Орбана(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Д.І.; Ткач, Д.К.; Ткач, Дмитро ІвановичУ монографії проаналізовано еволюцію зовнішньополітичного курсу Угорщини від падіння комуністичного режиму до сучасності. Дослідження охоплює період з 1990 по 2024 роки, розглядаючи ключові етапи трансформації угорської зовнішньої політики під керівництвом різних урядів - від Йожефа Анталла до Віктора Орбана. Автори аналізують основні напрямки зовнішньої політики Угорщини, включаючи: євроатлантичну інтеграцію (вступ до НАТО та ЄС), відносини з сусідніми країнами, захист прав угорських меншин за кордоном, участь у регіональних ініціативах, відносини з глобальними гравцями, особлива увага приділяється зовнішній політиці урядів Віктора Орбана, яка характеризується більшою асертивністю та прагматизмом. Монографія розкриває як досягнення, так і проблемні аспекти угорської дипломатії, зокрема напруженість у відносинах з ЄС та сусідніми країнами. Дослідження базується на широкому колі джерел та пропонує глибокий аналіз факторів, що впливають на формування зовнішньополітичного курсу Угорщини. Для студентів, аспірантів, викладачів факультетів політології, між народних відносин, соціології, психології та журналістики ВНЗ та всіх тих, хто цікавиться сучасними політичними процесами в Центральній Європі й Угорщині. За достовірність інформації, що міститься в опублікованих матеріалах, відповідальність несуть автори. Передрук можливий у разі посилання на автора і виданняДокумент Технопарки як інструмент забезпечення економічної безпеки держави(Університет «КРОК», 2015) Вовченко, О.В.; Вовченко, Олена ВладиславівнаУ статті розглянуто тенденції та проблеми сучасного етапу розвитку технопарків у контексті економічної безпеки держави. Обґрунтовано структурні взаємозв’язки між інноваційною та економічною безпекою держави. Запропоновано розглядати інновації як основний інструмент впливу на механізми її забезпечення.Документ Використання інструментів штучного інтелекту у процесі підготовки бакалаврів журналістики(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Хоменко, А.О.; Скиба , Ю.А.; Хоменко, Ангеліна ОлександрівнаУ статті проаналізовано практичні інструменти штучного інтелекту для підготовки бакалаврів з журналістики. Дані інструменти значно економлять ресурси і освітян, і редакцій під час збору інформації, опису та форматування,передбачення реакції аудиторії, публікації, поширення, аналітики охоплень та комунікації з аудиторією. Розглянутоєвропейські та українські політики та рекомендації щодо використання штучного інтелекту у Європі та Україні,тенденції щодо пришвидшення використання інструментів штучного інтелекту у галузях освіти і економіки; дослідження реакції медіа та медійної грамотності на генеративний ШІ та власне інструменти штучного інтелекту, якіє у відкритому доступі та адаптовані до інтуїтивного використання людиною: без спеціального навчання. Використання інструментів ШІ може підвищити ефективність підготовки майбутніх журналістів, персоналізацію навчання та забезпечити резильєнтність викладачів для забезпечення розвитку унікальних здібностей студентів. Оптимізація ресурсів каталізується стрімким розвитком штучного інтелекту і, зокрема, підготовка бакалаврівз журналістики трансформується під нові можливості. Штучний інтелект генерує самі інструменти і перед освітянами і журналістами постають нові виклики щодо освоєння цифрового ресурсу для якісного виконання професійних завдань. За результатами проведеного дослідження систематизовано інструменти штучного інтелекту за генеративними процесами та описано їхній основний функціонал. Як викладачі, так і журналісти-практики можуть ознайомитися якими саме інструментами штучного інтелекту можна скористатися під час збору інформації, перевірки фактів, конверсії аудіо в текст, конверсією тексту в аудіо, генерації тексту, роботи з таблицями, генерації зображень, конвертації тексту у зображення, конвертації тексту у відео, генерації відео, передбаченні реакції аудиторії, поширенні інформації, оцінці медіа-бренду у соціальних мережах, комерційній роботі засобу масової комунікації, цілодобовій технічній підтримці користувачів засобу масової комунікації.Документ Шлях Угорщини до євроатлантичної інтеграції (політико-правовий аспект)(Університет "КРОК", 2016) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується шлях, який пройшла Угорщини до євроатлантичної інтеграції. Під креслюється, що завдяки своїй далекоглядності угорській дипломатії вдалося ще наприкінці 1980-х років чітко спрогнозувати, що в найближчій перспективі НАТО залишиться єдиним вій ськовим союзом, спроможним ефективно впливати на політичні процеси у світі й регіоні. Роз глядаючи НАТО як найефективнішу структуру колективної безпеки Європи і вагому складову системи загальноєвропейської безпеки, керівництво Угорщини мало на меті забезпечити свою незалежність, демократичний розвиток і територіальну цілісність, зміцнити гарантії зовніш ньої безпеки, протидіяти виникненню нових загроз стабільності та безпеці в регіоні Централь ної та Східної Європи. Зазначається, що провідні політичні партії, уряди не залежно від своїх внутрішньополітичних уподобань, здійснювали успішну ходу до євроатлантичної інтеграції, у тому числі й через політико-правове забезпечення членства Угорщини в НАТО