Кафедра міжнародних відносин та журналістики
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Масмедіа Угорщини про проблеми в українсько-угорських відносинах, пов'язаних із Законом про освіту(Громадська спілка «Редакція журналу «Зовнішні справи», 2020) Ткач, Дмитро; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті проаналізовано проблеми, що виникли в українсько-угорських відносинах після прийняття Верховною Радою України законів про освіту у 2017 та 2019 роках. Зазначається, що захист прав угорських національних меншин, що проживають за кордоном, відповідає національним інтересам країни і протягом тридцяти років не змінювався. Серед комплексу проблем, пов’язаних із захистом прав угорців за кордоном, Будапешт приділяє велику увагу освіті рідною мовою. Верховна Рада України на порушення міжнародних зобов'язань держави та Закону України про міжнародні договори України прийняла Закон "Про освіту" 5 вересня 2017 року. Стаття 7 цього документа обмежує право угорської меншини на освіту за їхніми правами. рідна мова, починаючи з 5 класу. Саме це положення закону викликало жорстоку критику з боку офіційного Будапешта. Урядові урядовці та політики оцінили запровадження українського уряду як спробу асиміляції угорської національної меншини. У свою чергу міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини П. Сіярто заявив, що його країна заблокує всі кроки на шляху європейської інтеграції України та прагнень Києва до членства в НАТО. Відразу після прийняття закону угорські ЗМІ розпочали потужну кампанію критики статті 7 Закону "Про освіту". Лише за місяць було опубліковано 136 статей на цю тему. Далі робиться спроба проаналізувати висвітлення угорських ЗМІ про проблему загострення двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною. Підкреслюється, що 29 червня 2020 року заступник міністра закордонних справ В. Боднар заявив, що на кінець липня запланована зустріч Президента України В. Зеленського та Прем'єр-міністра Угорщини В. Орбана. Очікується, що під час зустрічі будуть обговорені питання українсько-угорських відносин щодо законодавства про освіту. Від цих переговорів залежатимуть подальші відносини між двома країнами. Чи повернуться вони на шлях добросусідства та взаємоповаги, чи знову підуть шляхом конфронтації?Документ Міждисциплінарні дослідження науки ХХІ століття(Університет «КРОК», 2023)Міждисциплінарні дослідження науки у сучасному освітньому просторі відіграють провідну роль у пізнанні світу, процесів, які відбуваються у різних сферах і галузях знань. Такі дослідження зорієнтовано на поглиблення фундаментальних знань та наближення їх від науки до освіти. Вони є об’єднуючими для різних професійних сфер, що дає можливість застосувати знання і вміння з різних дисциплін. За своїм характером, міждисциплінарний підхід дає можливість різнобічно підійти до спостереження та вивчення якогось конкретного наукового аспекту, вирішити конкретну науково-навчальну задачу. Дана конференція має на меті апробувати методологічні напрацювання сучасної науки, які потребують обговорення для спільного вирішення науковоосвітніх актуальних проблем. Сучасні погляди молодих науковців та здобувачів можуть стати у нагоді для академічної фундаментальної науки та освітньої галузі у процесі викладання навчальних дисциплін. Наукові дослідження ХХІ століття вимагають інноваційних методів. У зв’язку з вирішенням таких практичних питань необхідно проводити науково-практичні обговорення, здійснювати аналіз із урахуванням думки молодих науковців і студентів. Міждисциплінарні дослідження об’єднують різні наукові сфери, доповнюючи обмін інформацією та досвідом, комбінуючи інноваційні методики сучасної науки.Документ Правове регулювання діяльності ЗМІ Угорщини новітньої доби(Інститут законодавства Верховної Ради України, 2020) Ткач, Дмитро ІвановичМетою статті є аналіз діяльності СМІ Угорщини після зміни політичної системи в країні в 1990 році, визначення, на підставі проведення аналізу, деяких особливостей зазначеного процесу, притаманних цій країні.Документ Наскрізна програма практики та методичні рекомендації для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання спеціальності "Журналістика" рівня вищої освіти магістр, освітня програма "Міжнародна журналістика"(Університет «КРОК», 2024) Ткач, Дмитро ІвановичМетодичні рекомендації Д.І.Ткача окреслюють ключові аспекти організації та проходження практики майбутніми журналістами - студентами спеціальності “Журналістика” ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», в різних медіа-середовищах. Вони спрямовані на забезпечення ефективного практичного досвіду та допоможуть у написанні практичних рекомендацій для кваліфікаційної роботиДокумент Міжнародно-правове забезпечення діяльності ЮНЕСКО у галузі комунікацій(Київський університет права НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2024) Ткач, Дмитро ІвановичУ статті досліджується питання щодо міжнародно-правового забезпечення діяльності ЮНЕСКО в галузі комунікацій. Автор розглядає роль та важливість Організації, яка відіграє ключову роль у реалізації глобальних цілей сталого розвитку, приділяючи особливу увагу освіті, рівності статей, захисту культурної спадщини та сприянню науковому співробітництву. Особливу увагу автор приділяє дослідженню головної мети ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури), а саме у сприянні миру та безпеці у світі через міжнародну співпрацю в галузях освіти, науки, культури та комунікації, прагненню створити умови для діалогу між цивілізаціями, культурами та народами, заснованого на взаємній повазі та розумінні, вважаючи, що це необхідно для досягнення глобальної стабільності та розвитку. Аналіз статті спрямований на розгляд юридичних аспектів, пов’язаних із функціонуванням ЮНЕСКО та його роллю у глобальному обміні інформацією. Автор досліджує міжнародні документи, угоди та конвенції, які регулюють діяльність організації у цій сфері, і висвітлює їхнє практичне застосування.Документ Література факту: наративні моделі fiction/non-fiction у творчості українських письменників(Університет «КРОК», 2021) Момот, Неля МиколаївнаМонографія є результатом дослідження літератури факту. Зокрема, зосереджено увагу на обґрунтуванні впливу традицій автобіографізму та щоденниковості, починаючи від Т. Шевченка, удосконалюючи існуючі та розробляючи нові наративні моделі fiction / non-fiction на прикладі мемуаристики В. Винниченка та есеїстики Є. Маланюка. Крім того, дослідження містить окремий розділ щодо інтелектуального феномену есеїстики Є. Маланюка періоду еміграції. Матеріали монографії будуть корисні науковцям, літературознавцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічних та гуманітарних спеціальностей, зокрема студентам спеціальності «Журналістика», та широкому загалу читачівДокумент Соціокультурні та ідейно-політичні аспекти впливу державно-виконавчих установ на засоби масової комунікації(Університет «КРОК», 2012) Трухачов, О.І.; Трухачов, Олександр ІвановичУ монографія досліджується комплекс проблем, пов’язаних з аспектами взаємовідносин влади та медіа у царині сучасної політики: механізми взаємовпливу державно-виконавчих установ та засобів масової комунікації; особливості формування сучасного інформаційно-політичного простору; місце засобів масової комунікації у формуванні політичної сфери; морально-етичні засади взаємодії інформаційної та політичної сфери. Для науковців, викладачів, журналістів, а також усіх, хто цікавиться питаннями практичної політики.Документ Сучасна Угорщина-шлях від демократії до авторатиризму: історична ретроспектива(ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2024) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ кінці 1980-х рр., внаслідок оксамитових революцій, політичні системи більшості країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) пройшли значні зміни. Цей процес також зачіпив Угорську Республіку, де зміна суспільного устрою пройшла інтенсивніше і успішніше, ніж у багатьох інших країнах ЦСЄ. Угорщина, завдяки цим процесам, відзначилася як лідер серед країн ЦСЄ, які досягли значних досягнень у сфері політичної та економічної трансформації. Політична система суспільства зазнала значних змін. Однопартійний режим було замінено плюралістичною політичною системою, яка базувалася на Конституції, зміненій у 1989 р. Була впроваджена парламентсько-президентська система влади, яка надала уряду широкі повноваження і зобов’язала його забезпечувати умови для економічного і демократичного розвитку країни. Також була проведена реформа судової системи, і створений Конституційний Суд. З 1990 року до 2010 року відбулася значна лібералізація суспільства, але досягнення цих років мали суперечливий та неоднозначний характер. Комерціалізація всіх сфер життя суттєво змінила загальнокультурний контекст, призвела до нових напруженостей у відносинах між різними соціальними групами і різними поколіннями, і певною мірою загострила проблему міжнаціональних відносин. Все змінилося в 2010 р., коли на виборах в Державні збори до влади прийшла коаліція ФІДЕС-УГП-ХДНП, отримавши конституційну більшість голосів. Ця правоконсервативна коаліція успішно впроваджувала консервативну ідеологію, вміло маніпулювала громадською свідомістю, здійснювала ефективні економічні реформи, посилювала державне управління та реформувала державний сектор, спрямовуючи його к централізації і відновленню консервативних традицій угорської держави. Це також супроводжувалося згортанням демократичних принципів правління та посиленням авторитарних тенденцій. Внаслідок цих дій, правоконсервативна коаліція зуміла перемогти на виборах до Державних зборів у 2014, 2018 та 2022 роках. Це призвело до того, що багатопартійна система, створена як противага однопартійному тоталітарному режиму, стала двополюсною з домінуючою роллю коаліції ФІДЕС-УГП-ХДНП. Таким чином країна із усталеними демократичними традиціями перетворилася на державу з авторитарним урядом на чолі із прем’єр-міністром В.Орбаном, якого багато хто в ЄС називає диктатором.Документ Становлення Конституційного Суду в Угорщині (частина 1)(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудова правової держави новітньої доби. Показано яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод, та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Підкреслено, що паралельно зі змінами в Конституції країни, було створено Конституційний суд, який діяв незалежно від Державних зборів та уряду.Документ Становлення Конституційного суду в Угорщині (частина 2)(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід розбудови правової держави новітньої доби. Показано, яким чином в Угорщині стверджується на практиці принцип рівноправності, забезпечується скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту. Зазначено, що паралельно зі змінами в Конституції країни було створено Конституційний суд, який діяв незалежно від Державних зборів та уряду.Документ Забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Угорщині (частина 1)(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Показано, з якими складнощами стикається угорське суспільство в утвердженні на практиці принципу рівноправності, забезпечення скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту.Документ Уряд Угорщини та конституційне правосуддя на початку 1990-х років(Університет «КРОК», 2018) Дермановський, О.І.; Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті в історико-правовому аспекті розглядається генезис формування та розвитку конституційного правосуддя в Угорщині на початку 90-х років 20 ст. та його вплив на забезпечення прозорості діяльності Уряду, яка грунтується на демократичних засадах. Особливу увагу в цьому плані приділено функціонуванню Конституційного суду.Документ Інститут президенства в Україні 1991-2014 р: історико-правові аспекти, суб’єктивні чинники та їх наслідки(Університет «КРОК», 2018) Теліс, С.О.; Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті в історико-правовому аспекті розглядається генезис формування та розвитку інституту президентства в період 1991-2014 років, аналізується персональний вплив президентів на державну політику, робиться спроба оцінити наслідки цього впливуДокумент Забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Угорщині (частина 2)(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізується угорський досвід забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Показано, з якими складнощами стикається угорське суспільство в утвердженні на практиці принципу рівноправності, забезпечення скорочення розриву між проголошеними в Конституції правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод та повсякденною практикою їх реалізації і захисту.Документ Порівняльний аналіз інститутів президентства Угорщини та України: політико-правовий аспект, суб’єктивні чинники та їх наслідки(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Телліс, С.О.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті в політико-правовому аспекті аналізується генезис та розвиток інституту президентства Угорщини і України у пострадянський період. Пропонується порівняльний аналіз конституційних повноважень президентів України та Угорщини. Досліджується персональний вплив президентів на державну політику та фактичні наслідки цього впливу. Зроблена спроба надати оцінку ролі суб’єктивних чинників у трансформації інституту президентства та розвитку зазначених держав.Документ Порівняльно-правовий аналіз угод про вільну торгівлю з Україною на прикладі ЄС та Канади(Університет «КРОК», 2019) Ткач, Д.І.; Казік, Т.В.; Гнілуша, С.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті виконано порівняльно-правовий аналіз угод, що проголошують зону вільної торгівлі між Україною та іншою стороною. За приклад було взято дві зони вільної торгівлі (далі – ЗВТ), які були впровадженні на різних рівнях: держава – міжнародна організація та міждержавний. Це Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (далі – ПВЗВТ або англ. DCFTA (Deep and Comprehensive Free Trade Area)) та Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (далі – CUFTA (Canada-Ukraine Free Trade Agreement)), що були створенні відповідно між Україна-ЄС та Україна-Канада. Авторами визначено проблемні питання сьогодення широко відомого типу міжнародної економічної інтеграції, а саме зони вільної торгівлі. Так, було виокремлено, що інтеграційний процес торговельної сфери між країнами або, навіть, між вже існуючими ЗВТ для розширення площі їх дії направлений на покращення та розвиток умов ведення торгівлі та бізнесу між учасниками створеного ЗВТ. З правової точки зору створюється рівноправна конкуренція у зближених правових середовищах між українським бізнесом та бізнесом іншої країни, наприклад, Канади чи країн-учасниць Європейського Союзу (далі – ЄС). Задля повного синтезу спільних та відмінних рис угод в статті розглядаються положення одного із напрямів реалізації DCFTA та CUFTA – це технічні бар’єри у торгівлі, їх методи подолання з впровадженням стандартизації та системи оцінки відповідності введених норм в рамках ЗВТ. Зауважимо, що досліджуванні ЗВТ мають спільний фундамент на законодавчому рівні, а саме визнання та затвердження пріоритету умов Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі (далі – Угода ТБТ СОТ). Окремі аспекти відмінних рис в однаковому напрямі, регулювання та відповідність стандартам й оцінка відповідності, занесено до порівняльної таблиці. Так, виокремлюються окремі пункти статей, що впливають на процес імплементації. У цьому плані не просліджується перетин між необхідними до прийняття законодавчими актами, що відкриває для України можливість реалізації своїх національних інтересів у торгівлі у двох напрямах: імпортно-експортні операції до ЄС та Канади. Що стосується результативності адаптації правової системи України згідно з проаналізованими угодами, то положення DCFTA передбачали доповнення до базового законодавства та регламентів Угоди ТБТ СОТ. Зокрема, введення актів acquis ЄС на рівні національних нормативних актів у сфері стандартизації та технічних регламентів у торгівлі.Документ Поняття та сутність «acquis communautaire» у контексті дослідження процесу лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.І.; Казік, Т.В.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті досліджено тлумачення поняття «acquis communautaire», його сутність та значення у контексті аналізу процесу адаптації українського законодавства в рамках виконання завдань «Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України». Першочергово авторами приділяється увага фундаментальним крокам на шляху до затвердження євроінтеграційного напряму України як головного вектору зовнішньої політики держави. Таким чином, проаналізовано та порівняно статті й розділи Постанов різних років прийняття – «Про основні напрями зовнішньої політики України» від 1993 року та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 2010 року. Визначено нормативно-правовий акт, в якому вперше було введено та інтерпретовано «acquis communautaire» як правову систему Європейського Союзу – Закон України від 2004 року «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». Окреслено проблематику введення поняття на прикладі політики захисту персональних даних, включаючи болюче та досить провідне у науково-дискусійних обговореннях питання перекладу на українську мову важливих понять норм ЄС, що загальмувало процес адаптаційних заходів. Окремо авторами сформульовано список заходів із гармонізації нормативно-правових актів українського законодавства до відповідності «acquis». У рамках виконання поставленого завдання складено хронологічну таблицю з назвою законодавчого акта та характеристикою результатів внесення змін до зазначеного акта. Так, проаналізовано 10 нагальних документів імплементації європейських норм щодо захисту персональних даних, що були визначені у Плані дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України (VLAP). Виконане дослідження дозволяє простежити за процесом гармонізації європейського законодавства до українського на прикладі одного напряму, а саме політики захисту персональних даних. Також, ґрунтуючись на виділених проблемних питаннях, пропонується провести заходи щодо вдосконалення методів виконання імплементаційних заходів, що в подальшому позитивно вплинуть на розвиток євроінтеграційного напряму України.Документ Передумови становлення і розвитку міжрегіонального співробітництва між Україною та Канадою у історико-правовому контексті «особливого партнерства»(Університет «КРОК», 2020) Ткач, Д.І.; Гнілуша, С.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті виконано дослідження щодо становлення та розвитку міжрегіонального співробітництва в контексті українсько-канадського «особливого партнерства». Визначено та проаналізовано договірно-правове забезпечення двосторонніх відносин, а саме пунктів щодо налагодження зв’язків між областями/містами України та провінціями Канади. Так, договірно-правову базу склали основні значущі документи: 1) «Спільна Декларація про особливе партнерство між Україною та Канадою» від 1994 та 2001 років; 2) Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Урядом Канади стосовно канадської програми співробітництва; 3) Угода про дружбу і співробітництво між Україною і Канадою. Авторами розроблено типологізацію попередніх умов існування двосторонніх взаємин у напрямі міжрегіонального співробітництва, за якої передумови було поділено на два типи: етнічно-історичні та інституційно-правові, де другий тип, у свою чергу, був виявлений як на державному, так і на рівні урядів Канади та України. Крім того, визначено список найбільш важливих офіційних документів між регіонами та містами-побратими, що надало змогу оцінити ступінь задіяння окремих регіонів кожної з країн. Так, зі сторони України у співробітництві брали участь Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська, Дніпропетровська області та окремі обласні міста, такі як Київ, Одеса й Ужгород. З іншої сторони – Канади – активно залучені декілька провінцій, а саме Саскачеван, Альберта, Манітоба та міста Торонто, Ванкувер і Гамільтон. Відповідно до пунктів п’яти договорів міжрегіональних взаємин виконано поглиблений аналіз та оцінка напрямів і галузей співробітництва, де окрему увагу приділено освіті та науці, а також обмінам між областями та провінціями в цих галузях. Однак, не менш важливими визначаються також і культурна та сільськогосподарська сфери, охорона здоров’я та економічне співробітництво. Проведене авторами дослідження відкриває можливість для подальшого виділення пріоритетних сфер поглиблення міжрегіональних відносин України та Канади з урахуванням уже чіткого та результативно налагодженого «особливого партнерства».Документ Трансформації поведінки домогосподарств Угорщини як результат економічних перетворень в 90-х роках(Університет «КРОК», 2017) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються найважливіші трансформації в стані та поведінці домогосподарств Угорщини як результат економічних перетворень в 90-х роках. Визначаються ключові напрями діяльності держави у цій царині. Підкреслюється, що зміни в положенні домогосподарств віддзеркалюють реальні результати і соціальну ціну реформ, які часто не збігаються з їх оцінками на основі макроекономічних індикаторів. Головним чином наголошується на тому, що невирішені соціальні проблеми, насамперед масштаби бідності і безробіття, соціального відчуження, можуть стати серйозною перешкодою на шляху прогресу, а також джерелом серйозних соціальних, національних і політичних конфліктів. Відзначається, що саме в 90-х роках ХХ століття Угорщина активно проводила інституціональні соціальні реформи і адаптувалася до соціальних реформ, які відповідають вимогам ЄС.Документ Зміни у сфері споживання домашніх господарств у 1990-х роках в Угорщині(Університет «КРОК», 2018) Ткач, Д.І.; Ткач, Дмитро ІвановичУ статті аналізуються зміни у сфері споживання домашніх господарств у1990-х роках в Угорщині.Визначаються ключові напрямидіяльності держави у цій царині.Підкреслюється, що зміни в становищі домогосподарств віддзеркалюють реальні результати і соціальну ціну реформ, які часто не збігаються з їхніми оцінками на основі макроекономічних індикаторів. Особливо наголошується на тому, що невирішені соціальні проблеми, і понад усемасштаби бідності і безробіття, соціального відчуження, можуть стати серйозною перешкодою на шляху прогресу, джерелом серйозних соціальних, національних і політичних конфліктів.Відмічається, що саме в 90-х роках ХХ століттяУгорщина активно проводила інституціональні соціальні реформи й адаптувалася до соціальних реформ, які відповідали вимогам ЄС.