Спадщина ЮНЕСКО: сутність, структурні компоненти, туристичні можливості

Abstract

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні структурних компонентів спадщини ЮНЕСКО, розкритті їх туристичних можливостей, удосконаленні понятійно-термінологічного апарату. Методика дослідження базується на застосуванні наукових методів системно-структурного аналізу, порівняння, класифікації, статистичної обробки інформації, наукового узагальнення. Опрацьована значна кількість міжнародних документів, електронних ресурсів, що дозволило розширити уявлення про загальноприйняті стандарти об’єкту дослідження щодо використання у туризмі. Результати. Узагальнено понятійно-термінологічний апарат спадщини ЮНЕСКО. Запропоновано та обґрунтовано структурну схему компонентів спадщини ЮНЕСКО, яка складається із двох блоків: компонентів спадщини та законодавчо-правового. Виділено та проаналізовано основні структурні компоненти спадщини ЮНЕСКО, якими є: Всесвітня культурна і природна спадщина, документальна, підводна культурна, нематеріальна культурна спадщина, які регулюються відповідними міжнародними нормативними документами. Розкрито туристичні можливості основних структурних компонентів спадщини ЮНЕСКО. Проаналізовано «Мережі ЮНЕСКО» щодо законодавчої бази і можливості використання у туризмі. Зроблено висновок щодо необхідності термінового перегляду міжнародних інституцій для захисту спадщини у період військової агресії. Наукова новизна. Узагальнено структурні компоненти, удосконалено понятійно-термінологічний апарат спадщини ЮНЕСКО. Запропоновано визначення поняття «Спадщина ЮНЕСКО як туристичний ресурс». Практична значимість. Матеріали дослідження можуть бути використані у туристичній діяльності у процесі розробки туристичного продукту, програми турів, а також в освітній діяльності при підготовці туризмознавців, менеджерів з туризму, культурологів та ін