Новітні виклики щодо сучасних правових систем

Abstract

Проблематика правових систем сучасності посідає центральне місце в наукових дискусіях, оскільки поєднує в собі як класичні засади порівняльного правознавства, так і принципово нові виклики, що виникають у глобальному, цифровому та постсуверенному світі. З одного боку, правові системи продовжують розвиватися у руслі усталених правових традицій, ґрунтуючись на історичних моделях романо-германського, англосаксонського, релігійного та змішаного права. Ці традиції, досліджені Г. Берманом, Дж. Мерріманом, Г. П. Гленном та іншими класиками, досі визначають базові уявлення про джерела права, механізми правозастосування, інституційний дизайн та культурні традиції сприйняття справедливості. З іншого боку, сучасна епоха трансформує самі умови функціонування права: глобальні комунікації, алгоритмічні системи, екологічні кризи, воєнні конфлікти, наддержавні інституції та цифрова економіка перетворюють національні правопорядки на елементи складної мережі нормативних взаємодій. Право постає не лише як інструмент державної влади, а як інфраструктура людської гідності, засіб упорядкування соціальної взаємодії та механізм забезпечення цивілізаційної стійкості. У статті розкривається еволюція класичних правових сімей, аналізуються філософські засади права як культурного та комунікативного феномена, досліджуються прояви правового плюралізму, глобального конституціоналізму й алгоритмічної нормативності. Особливе місце відведено українському досвіду, який, в умовах повномасштабної війни та євроінтеграційної трансформації, демонструє здатність правової системи зберігати гуманістичні цінності, адаптуватися до нових загроз і водночас створювати інноваційні моделі документування воєнних злочинів, цифрового врядування та захисту прав людини.