Теоретичні основи конституційного закріплення принципів соціальної держави і права

Abstract

У статті проаналізовано доктринальні положення, а також українську конституційно-правову практику. Досліджено соціальну складову системи функцій сучасної держави. У цій статті аналізується діяльність держав, де здійснено інтелектуальний, політичний та практичний прорив у вирішенні проблеми функцій держави в контексті соціально-економічних реформ. Звертається увага на специфіку здійснення суспільної діяльності Української держави. Методологічна база даного дослідження включає основні загальнонаукові методи, а саме соціально-економічні методи та прийоми емпіричного рівня пізнання, метод систематичного аналізу численних теоретичних положень з позитивного права, історико-статистичні методи, метод порівнянь та аналогії, методи узагальнення, аналітичний огляд наявних наукових публікацій з досліджуваної тематики. Крім того, застосовувалися наукові методи в галузі юридичної науки, такі як нормативно-логічний, порівняльно-правовий, історико-правовий. Зроблено висновок, що соціальна держава – це держава, політика якої має пріоритетну соціальну спрямованість, що виражається у належному служінні державою громадянському суспільству, створенню необхідних і достатніх умов для реалізації економічної, соціальної та культурної діяльності людини. права, гарантії його соціального захисту та соціального забезпечення, що ґрунтується на соціально-економічних можливостях держави на засадах справедливості, пропорційності та гармонійного поєднання (збалансованості) суспільних і людських інтересів