Порівняльний аналіз самоорганізаційних процесів у біології та проєктному управлінні

Abstract

Бджолиний рій, колонія термітів, мурашник, міцелії – це тільки декілька біологічних систем які існують в природі мільйони років, виживають та еволюціонують. Всі вище перелічені біологічні системи поєднує одне поняття - поняття самоорганізації. Еволюційні процеси, які відбувються в даних біологічних системах, вивчаються десятки років різними вченими. Дана стаття аналізує схожість процесів сомоорганізації у біологічних системах та проєктних командах. Актуальність теми полягає у важливості переосмислення процесів самоораганізації в проєктних командах та у побудові нової структури для подальшого розвитку понять самонавчання та самоменеджменту. Як відомо, ключовим ресурсом розвитку суспильства та економіки виступає саме людський ресурс, який не завжди систематично може керуватися під наглядом керівника. Самоорганізація виступає важливим аспектом життя команди у нашому майбутьому, саме через мобільність функцій. Цей процес охарактеризовується вмінням раціонально організовувати роботу, як свою, так і роботу підлеглих команд. Таким чином, ефективно спроєктована система самоменедженту, що враховує специфіку роботи організації і поточну економічну ситуацію, вважається одним з ключових факторів, що сприяють досягненню поставлених організацією цілей. Новий погляд на структури синергетичного рівня, які були закладені законами фізики та природи, дозволять розробити та встановити нові парадигми у процесах саморганізації та самоменеджменту.