Про роль креслення в системі сучасних засобів візуалізації

Abstract

Метою дослідження є виявлення ключових формотворчих, комунікативних і образно-візуальних властивостей креслення в контексті аналізу сучасного інструментарію формоутворення, оцінювання його ефективності використання за одночасного поєднання із цифровими інструментами моделювання. Методологія. У дослідженні використано методи пошуку й аналізу інформаційних джерел у сфері окресленої проблематики; історичний підхід для виявлення закономірностей розвитку проєктної графіки; метод аналізу творчих проектів і портфоліо відомих мистців – архітекторів, дизайнерів; метод структурно-системного аналізу й узагальнення результатів досліджень. Результати. Виявлена роль креслення як основного засобу професійної комунікації – головної ланки, яка забезпечує зв’язок між проєктувальником і виконавцем; засобу узагальнення проєктної діяльності на ключових її етапах; ефективної форми презентації властивостей зображеного об’єкта. Висвітлено процес розвитку креслення, його прийомів і правил, який мав безпосередній вплив на формування проєктної культури, на естетичне осмислення та гармонізацію рукотворних форм, а також на подальший розвиток геометричного моделювання. Дана оцінка ефективності синтезу автоматизованого креслення із цифровими інструментами проєктування, обробки зображень і 3D-моделювання в межах питань розширення можливостей моделювання та візуалізації. Наукова новизна. У роботі вперше комплексно схарактеризовано роль креслення в сучасній формотворчій практиці, традиційні та новітні способи його раціонального поєднання з іншими різновидами проєктного моделювання. Практична значущість одержаних результатів полягає в можливості їх застосування в дизайн-практиці, прикладній геометрії та навчальному процесі підготовки фахівців художньо-творчих галузей, у наукових дослідженнях мистецтвознавства, культурології, архітектури та дизайн