Система ідентичності як чинник самоактуалізації жінок віком від 30 до 40 років

Abstract

У дослідженні проаналізовано зв’язок між особистісною ідентичністю та рівнем самоактуалізації жінок віком від 30 до 40 років в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. В цей період життя відбувається переосмислення цінностей, пошук життєвих орієнтирів та активізація потреби в самореалізації. Було визначено динаміку розвитку самоактуалізації жінок різного рівня сформованості особистісної ідентичності. Ідентичність є багатовимірним динамічним феноменом, що формує основу для самоактуалізації, відображаючи процес самопізнання та самовизначення через взаємодію внутрішніх і зовнішніх чинників. Успішна інтеграція різних аспектів життя, таких як кар’єра, сім’я, особисті цілі, сприяє реалізації особистісного потенціалу, розвитку автономії, творчості та гармонії з собою та навколишнім світом. Ідентичність і самоактуалізація одночасно слугують індикаторами внутрішнього розвитку та механізмами подолання криз, допомагаючи жінкам 30-40 років реалізовувати свій потенціал у різних сферах життя. Метою дослідження було з’ясування наявності зв’язку параметрів ідентичності та рівня самоактуалізації жінок. У рамках дослідження респонденток було розподілено на три групи за рівнем розвитку ідентичності: високий, середній та низький з використанням методики МДОІ Л. Шнайдера. Для подальшого оцінювання використовувалися стандартизовані психодіагностичні методики, а статистична обробка здійснювалася із застосуванням t-критерію Стьюдента. Емпіричне дослідження дозволило встановити, що рівень сформованості особистісної ідентичності безпосередньо впливає на характеристики самоактуалізації та формування гендерної ідентичності. Жінки з високим рівнем ідентичності демонструють більшу самоповагу, автономність, життєву цілісність, здатність до планування, чіткіше усвідомлюють гендерні ролі та часові аспекти «Я», а також мають більш розвинені особистісні якості, що сприяють гармонійному самосприйняттю, самореалізації та впевненому життєвому вибору; натомість у групах з середнім і низьким рівнем ідентичності простежується менша інтеграція «Я», внутрішні суперечності та труднощі в саморозвитку, що обмежує креативність, соціальну активність і адаптивні можливості. Запропоновано психокорекційну програму для підвищення самоактуалізації жінок через інтеграцію ключових аспектів ідентичності та створення безпечного групового простору, що активує соціальні та внутрішні ресурси. Отримані результати емпіричного дослідження відкривають можливості для створення тренінгів, психокорекційних програм, програм підтримки жінок від 30 до 40 років та мають практичну цінність для психологічного консультування, коучингу та освітніх практик, із перспективою подальших досліджень щодо довготривалого ефекту.