Автономія як механізм самовизначення корінних народів: міжнародний досвід та виклики для України

Abstract

Дана стаття аналізує концепцію автономії, як елементу права на самовизначення, її міжнародно-правове регулювання, світовий досвід створення автономій та можливості їх реалізації в Україні. Право на самовизначення є одним із ключових принципів міжнародного права, який передбачає можливість народів самостійно визначати свій політичний статус та напрямки розвитку. Одним із механізмів реалізації цього права для корінних народів є автономія. Водночас міжнародне право прагне гармонізувати принципи територіальної цілісності держав із правом народів на самовизначення, що є актуальним питанням у сучасних політичних реаліях. Роль автономних утворень, як елементу децентралізації, зростає у зв'язку зі змінами, які відбуваються у політичних, етнічних та адміністративних структурах багатьох країн. Для України з її розмаїттям регіонів, які відрізняються природними умовами, рівнем урбанізації, структурою регіональної економіки, мовними, історичними, релігійними уподобаннями, етнічним складом, збалансована державна регіональна політика є не менш значимою, ніж для Європейського Союзу. Важливим в українському контексті, зокрема Кримського півострова, є і вивчення питань створення автономій, як однієї із можливих форм реалізації права на самовизначення етнічних спільнот, їх класифікація, позитивні та негативні наслідки утворення останніх на прикладі досвіду іноземних країн для використання його у майбутньому. З огляду на історичний контекст, анексію Криму та необхідність захисту прав корінних народів, це питання має особливу вагу. Так, Автономна Республіка Крим за юридичною природою є автономним утворенням. Вона має спеціальний статус у складі України, що визначено Конституцією України та Конституцією Автономної Республіки Крим. Актуальність питання автономії Кримського півострову підтверджується і тим, що зараз в суспільстві існує дискусія щодо статусу Автономної Республіки Крим після деокупації, ключовими варіантами є: скасування статусу автономії та створення Кримської області, створення національно-територіальної автономії кримськотатарського народу або автономії корінних народів, залишити без змін