Національні державотворчі об’єднання Української Далекосхідної Республіки як компонент захисту своїх прав і свобод, політичних, культурних та інших спільних інтересів

Abstract

В процесі дослідження встановлено, що неабияк актуалізують дослідження та висвітлення питання державотворення Українського народу минулого століття на тлі подій, які відбулися з 2014 року, а саме: анексія Автономної Республіки Крим, військове вторгнення на Східну Україну, а також повномасштабне військове вторгнення 24 лютого 2022 року на сучасну суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу Україну, що є прикладами (р)осійських експансіоністських амбіцій та імперіалістичної політики. Як наслідок сьогодні Український народ стає на захист демократичних цінностей, європейського шляху розвитку, територіальної цілісності та державного суверенітету України. Одним з етапів державотворення Українського народу є утворення Української Далекосхідної Республіки. Метою роботи є уточнення відомих раніш, але недостатньо досліджених, виявлення нових фактів, поглиблення вивчення знань про Зелений Клин, аналіз реального стану предмета дослідження. Методика включає аналіз теоретичної та джерельної бази з подальшим узагальненням і формулюванням відповідних висновків та рекомендацій. З огляду на міждисциплінарність проблеми, в роботі використано комплекс загальнонаукових, спеціально-юридичних, спеціально-історичних та філософських методів і підходів, а також принципів об’єктивності, історизму, системності і всебічності. В результатах дослідження визначено, що Лютнева революція 1917 року дала потужний поштовх розвитку українського національного руху, оскільки падіння існуючих при царизмі численних національних заборон і обмежень стимулювало процеси національної самоорганізації. Поряд з українськими національними організаціями (Громади, Просвіти, Клуби), які мали характер загальнонаціональних органів або установ та працювали на підставі національного відродження українського населення у всіх сферах його життя на Далекому Сході, у даний період з'являються українські організації і більш вузькі за своїм складом, завданням і характером діяльності – політичні, професійні, культурно-просвітні, кооперативні, молодіжні. Разом з тим, практично всі українські організації, що існували на Далекому Сході, були ліквідовані в листопаді 1922 року після встановлення (р)адянської влади, а їхні керівники та активісти зазнали арештів, а майно конфісковано. У висновках дослідження може бути використано центральними, регіональними та місцевими органами державної влади у формуванні діаспоральної політики під час вирішення культурних, мовних, юридичних та освітніх потреб, а також у розробленні програм історичного розвитку Українського народу в середовищі української діаспори та на території сучасної України.