Концептуальні підходи до розуміння суб’єктивного благополуччя особистості: гедонічна та евдемонічна парадигми

Abstract

Актуальність. Стаття присвячена одному із ключових аспектів психологічного здоров’я та життєвого функціонування людини – психологічному благополуччю людини, яке є особливо актуальним в умовах сьогодення. Повномасштабна війна в Україні дає поштовх для нових досліджень у цій галузі, враховуючи постійне зростання рівню стресу та інформаційного навантаження, фізичного та психологічного виснаження та відсутності можливостей для відновлення. Метою роботи було проведення аналізу гедоністичного та евдемоністичного підходів до розуміння суб’єктивного благополуччя особистості та можливостей їх адаптації до рівня психологічного практикування в умовах тривалої війни в Україні. Результати. Досліджено та проаналізовано феноменологію поняття «психологічне благополуччя» в історичному розрізі та сучасних психологічних дослідженнях, надано визначення психологічного благополуччя як явища загалом, зазначено його особливості на соціальному та психологічному рівнях. Виокремлено підходи до розгляду психологічного благополуччя: гедоністичний (суб’єктивне благополуччя – як домінування позитивного емоційного стану над негативним та задоволеність життям) та евдемоністичний (психологічне благополуччя – як ступінь реалізації особистістю аспектів позитивного функціонування). Висновки. На основі проведеного аналізу міжнародного досвіду можна визначити, що для України перспективним напрямком покращення психологічного благополуччя населення є робота в евдемоністичному підході, у якому суб’єктивне психологічне благополуччя досягається шляхом діяльності та смислотворення. Розробка цілісних психологічних технологій підвищення суб’єктивного благополуччя особистості на науково-прикладному рівні та впровадження їх у психологічну практику сприятиме збереженню психічного та психологічного здоров’я населення та особистісному зростанню кожної окремої особистості.