Кодифікація цивільного законодавства

Abstract

У статті викладено авторське ставлення до кодифікації цивільного зако нодавства України під концептом рекодифікації як чергового етапу подальшого його вдо сконалення. Проведено ідею про розширення сфери його впливу за рахунок встановлення, регулювання приватних відносин та охорони і захисту суб’єктивних прав й охоронюваних інтересів. Така позиція більш точно відображає значення ЦК та його роль як основного акту цивільного законодавства. Автор звернув увагу на чинники рекодифікації інститутів цивільного права в Україні з огляду на набутий досвід попередніх кодифікацій і їх недолі ки. На його погляд, наразі фахівцями випущено вимогу економії засобів та зусиль на коди фікацію, можливість об’єднання зусиль у створенні кодифікованого акта більш високого рівня, технічні аспекти побудови ЦК й уникнення сталого архаїчного підходу з присвоєння статтям тільки цифрового зазначення, оцінки штучного протистояння між напрямами приватного права. Відстоюється ідея консолідації зусиль цивілістичної спільноти над створенням кодифікованого акта більш високого рівня та щодо його можливої структу ри. Висловлене ставлення до повноти регулювання приватних відносин у такому акті, яке б було достатнім і не потребувало прийняття додаткових актів, надавало простір для пріоритету права над законом, не загрожувало йому перетворитися у відсильний акт і домінування спеціального позитивного визначення над правом особи та свободою вступу в приватні відносини. Запропоновано принципово нову систему нумерації статей на основі сполучення буквених зазначень за назвою інституту права та цифри, що забезпечує у по дальшому можливість безперешкодного внесення змін і доповнень у ЦК