The role of scientific leadership in shaping future innovators

Abstract

Scientific leadership plays a key role in shaping future innovators by creating a favorable environment for research, creativity and interdisciplinary collaboration. Universities and research institutions are implementing mentoring programs that promote the development of critical thinking, scientific ethics and professional growth of young researchers. The study analyses models of scientific leadership, including transformational and participatory leadership, and their impact on researcher productivity, career success, and the effectiveness of mentoring programs. The results show that institutional support, quality mentoring and leadership skills of researchers contribute to the creation of an innovative environment. The practical value of the study lies in the development of recommendations for the application of forms and methods of strengthening scientific leadership in educational and research institutions. By developing interdisciplinary cooperation and international partnerships, strengthening research infrastructure, and investing in leadership development, Ukrainian universities can effectively compete in the global academic environment.

Наукове лідерство відіграє ключову роль у створенні сприятливого організаційного середовища для досліджень, творчості та міждисциплінарної співпраці, що сприяє підготовці молодих науковців як інноваторів. Ця стаття має на меті на основі аналізу зарубіжних наукових джерел визначити сутність і роль наукового лідерства у підготовці майбутніх інноваторів, виокремити основні лідерські якості, стратегії наставництва та інституційну політику, що сприяють його розвитку. У дослідженні використано якісний підхід, що включає контент-аналіз та порівняльний аналіз програм наставництва у провідних зарубіжних університетах. Дослідження визначає трансформаційний та партисипативний стилі лідерства як найбільш ефективні моделі наукового лідерства, підкреслюючи роль менторства у розвитку критичного мислення, стійкості та продуктивності досліджень молодих вчених. Проаналізовано структуровані програми наставництва, зокрема Гарвардську ініціативу передового лідерства. Визначено роль міждисциплінарної співпраці, етичного лідерства та інституційної підтримки у створенні середовища, сприятливого для інновацій. Результати дослідження засвідчують, що наукові лідери, які беруть участь у програмах наставництва, роблять значний внесок у професійний розвиток своїх підопічних, сприяють підвищенню результативності досліджень та кар’єрному зростанню молодих дослідників. Структуровані програми наставництва надають молодим дослідникам доступ до можливостей професійних спільнот, фінансових ресурсів та навчання лідерству, що є важливими для їхнього довгострокового успіху. Підкреслено важливість сприяння інклюзивності наукового лідерства, забезпечення рівних можливостей для представлення різних груп дослідників в академічних колах і наукових дослідженнях. Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що воно може бути використано для розроблення рекомендацій з освітньої політики, враховано при створенні стратегій розвитку для українських закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, які прагнуть посилити наукове лідерство. Здобуті висновки сприяють подальшому обговоренню форм і методів розвитку наукового лідерства для створення інновацій та підтримки академічної досконалості.