Пілотне дослідження вивчення рівня спроможності служб управління персоналом державних органів

Abstract

В рамках реформування державної служби питання визначення якості та ефективності функціонування служб управління персоналом державних органів залишається одним із ключових. Наразі відсутня методика, що дає змогу здійснити оцінку діяльності служб управління персоналом державних органів України. Авторами здійснено аналіз наукових напрацювань, нормативно-правової бази та інших аналітичних матеріалів, на основі яких розроблено матеріали для визначення рівня спроможності служб управління персоналом державних органів. Метою статті є висвітлення результатів пілотного дослідження вивчення рівня спроможності служб управління персоналом державних органів, які здійснюють підготовку та реалізацію ключових національних реформ. В статті узагальнено інформацію щодо розрахунку складових коефіцієнтів спроможності, які розкривають ефективність діяльності служби управління персоналом державного органу: коефіцієнту стану реалізації основних завдань і функцій; коефіцієнту стану реалізації завдань і функцій, пов’язаних із взаємодією; коефіцієнту стану реалізації завдань і функцій за ініціативою служби управління персоналом; коефіцієнту забезпеченості людськими ресурсами; коефіцієнту адаптації; коефіцієнту сталості; коефіцієнту підвищення професійної компетентності. За результатами отриманих даних у досліджуваних державних органів визначено позитивний рівень спроможності служб управління персоналом. Проте в окремих показниках рівень оцінки компонентів коефіцієнту спроможності коливається від незадовільного до позитивного рівнів, що відображає проблемні місця функціонування служб управління персоналом. Службам управління персоналом державних органів надано відповідні рекомендації щодо підвищення рівня спроможності. Отримані результати дають змогу визначити напрями роботи, які вимагають розвитку відповідних психологічних компетентностей працівників служб управління персоналом для завершення їх реформування та виконання у повному обсязі функцій, які передбачають безпосередню взаємодію з персоналом щодо адаптації, розвитку корпоративної культури, нематеріального заохочення та створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.