Окремі аспекти нормативно-правового регулювання припинення трудових відносин із державними службовцями

Abstract

У статті досліджено питання поширення дії трудового законодавства на регламентування праці державних службовців з метою недопущення дискримінації за критерієм здійснюваної ними професійної діяльності. Розглядаючи принцип єдності та диференціації у трудовому праві в аспекті регулювання праці державних службовців, де критерієм диференціації є специфіка трудової функції, яка передбачає, серед іншого, підвищені вимоги до моральних якостей, професіоналізму і відповідальності при здійсненні владних повноважень, а також аналізуючи питання співвідношення адміністративного та трудового права, зазначено, що відносини державних службовців під час застосування їх здатності до праці регулюються трудовим правом. Проаналізовано останні зміни у законодавстві з питань державної служби в частині застосування трудового законодавства при припиненні трудових відносин за ініціативою роботодавця, зокрема у разі змін в організації виробництва і праці, та дотримання гарантій, передбачених законодавством про працю, при звільненні вагітних жінок. Зазначені положення були проаналізовані з точки зору відповідності міжнародним стандартам Міжнародної організації праці, передбаченими Конвенцією № 151 «Конвенція про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі», яка наразі не ратифікована Україною, та ратифікованими Конвенцією № 158 про припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця та Конвенцією про перегляд Конвенції (переглянутої) 1952 року № 183 про охорону материнства, а також передбачені в акті Ради Європи, а саме Додатку до Рекомендації № R (2000) 6 Комітету Міністрів до держав-членів про статус державних службовців у Європі. На основі проведеного дослідження пропонується, розглядаючи державних службовців як особливих суб’єктів трудового права, застосовувати до них гарантії, передбачені трудовим законодавством, зокрема, у разі звільнення працівників за ініціативою роботодавця при зміні в організації виробництва і праці, а також щодо праці жінок.