Життєва стійкість експерта-психолога в умовах військового стану

Abstract

У статті розглядаються підвалини генерування психологічної стійкості (резильєнтності) експерта-психолога в умовах військового стану. Розглянуто персону експерта-психолога у якості спеціаліста екстремального профілю. Надано соціально-психологічну характеристику поняття «соціально-психологічна стійкість експерта-психолога». Означено складники особистісного адаптаційного потенціалу експерта-психолога в умовах військового стану. Визначено елементи життєстійкості персони експерта-психолога в умовах військового стану ––обов’язковість, контроль та виклик. Розглянуто можливість імплементації досвіду зарубіжних психологів ––зокрема, концепції The Resilience Development(Розвиток стресостійкості) в умовах пропрацювання клієнтських запитів психологом в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України.Розкрито особливості генерації стресостійкості експерта-психолога в умовах воєнного стану крізь призму досвіду війни в Югославії 1991-1995 рр. Окреслено можливості пристосування такого досвіду в Україні. Означено особливості імплементаційного впровадження емоційної стабільності та забезпечення емоційної резильєнтності за типологією «Розвиток емоційної стійкості» (Development of emotional stability scale). Визначено відповідні емоційно-психологічні тригери для експерта-психолога в Україні в умовах необхідності обробки звернень від цивільних та військових та пропрацювання проблематики останніх. Використано методологію виміру емоційної та життєвої стійкості (стабільності) від Б. Брайанта (Dr. B. Bryant) у контексті її потенційної аплікації на експертів-психологів, що в умовах військового стану перебувають у ризиковій групі внаслідок залученості у соціальні процеси та участі у процесах соціально-психологічної допомоги на засадах емпатії. Оцінено можливості подальшої допомоги експертам-психологам, що працюють в умовах воєнного стану та ін. глобальних викликів об’єктивної дійсності.