Оцінювання розвитку внутрішнього ринку праці у контексті безпеки та інклюзивності економічного зростання

Abstract

Стаття присвячена дослідженню стану внутрішнього розвитку ринку праці сільських поселень регіонів України у парадигмі інклюзивного економічного зростання.Обґрунтовано, що параметри функціонування і рівень розвитку внутрішнього ринку праці є головними маркерами відповідності розвитку регіонів вимогам інклюзивного економічного зростання. Відповідно до змісту інклюзивного зростання сформульовано показники оцінки рівня розвитку внутрішнього ринку праці на прикладі сільських поселень. Запропоновано кількісні критерії депресивності і кризовості стану внутрішнього ринку праці: рівень зайнятості за методикою Міжнародної організації праці — нижчий за середньоукраїнський рівень на 20 %;рівень зареєстрованого безробіття осіб працездатного віку — вищий за середній по країні на 30 %;рівень безробіття за методологією МОП для осіб 15-70 років вищий за середній по країні на 30 %;тривалість пошуку роботи на повному ринку праці — вища за середній по країні показник на 30%.В статті для оцінки рівня розвитку внутрішнього ринку праці регіонів використано таксономічний показник рівня розвитку З. Хельвіга. За розрахунками, відсутні такі регіони, які є проблемними за усіма сформулюваними критеріями. Однак за окремими критеріями інклюзивності зростання усі регіони країни є проблемними. Обгрунтовано, що: переважна більшість областей характеризується нестійкістю тенденцій щодо змін параметрів продуктивності зайнятості чи соціальної напруженості;регіони з високим інтегральним показником рівня розвитку внутрішнього ринку праці сільських поселень відзначаються стійкими тенденціями забезпечення інклюзивності функціонування соціально-трудової сфери; економічна поведінка сільського населення регіонів є найбільш мобільною і адаптованою до сучасних змін; депресивні області з низькими (порівняно з середньо українськими) загальноекономічними параметрами мають обмежений трудоресурсний потенціал забезпечення інклюзивності економічного розвитку. Визначено, що довготривалість і стійкість негативних тенденцій внутрішнього ринку праці окремих областей формують пастку економічної відсталості, соціальної напруженості, знищують потенціал досягнення інклюзивної якості економічних трансформацій в країні.