Надія як психологічний ресурс самопідтримки та кризового консультування жінок з дітьми в умовах воєнної вимушеної еміграції

Abstract

У статті представлено результати емпіричного дослідження надії як психологічного ресурсу жінок з дітьми, які перебувають в умовах воєнної вимушеної еміграції. Актуальність дослідження зумовлена масштабними міграційними процесами, спричиненими повномасштабною війною в Україні, що супроводжуються значними психологічними викликами для жінок, відповідальних за виховання дітей та забезпечення їхнього благополуччя в нових соціокультурних умовах. Виму шена еміграція пов’язана з переживанням втрати безпеки, звичного соціального середовища, про фесійної реалізації та визначеності майбутнього, що актуалізує пошук внутрішніх психологічних ресурсів, здатних підтримувати адаптацію та психологічну стійкість особистості. Метою дослідження є вивчення особливостей надії як психологічного ресурсу жінок з дітьми в умовах воєнної вимушеної еміграції. У дослідженні взяли участь 160 жінок, які були змушені залишити Україну після початку повномасштабної війни та на момент про ведення дослідження проживали за кордоном. Для збору емпіричних даних використовувалася Шкала диспозиційної надії для дорослих (Adult Hope Scale (AHS)) Ч. Снайдера, яка дозволяє оцінити загальний рівень надії та її основні компоненти: мотивацію досягнення цілей (Agency Thinking) і здатність знаходити шляхи їх реалізації (Pathways Thinking). Згідно результатів дослідження показники здатності знаходити шляхи досягнення цілей дещо перевищують показники мотиваційного компонента надії, що свідчить про збереження когнітивних ресур сів планування майбутнього навіть за умов тривалої невизначеності. Отримані результати дають підстави розглядати надію як важливий ресурс психоло гічної адаптації та життєстійкості жінок з дітьми у вимушеній еміграції. Особливу роль у підтриманні надії відіграє материнство, яке виступає джерелом життєвих смислів, моти вації та орієнтації на майбутнє. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки програм психологічної допомоги, спрямо ваних на зміцнення ресурсів надії, підтримку життєвих цілей та підвищення адаптаційного потенціалу українських жінок, які постраждали від наслідків війни.