Особливості правового регулювання фінансування нової моделі медичних послуг в системі охорони здоров’я

Abstract

У статті досліджено правові засади фінансування нової моделі медичних послуг в Україні та заходи щодо їх оптимізації як важливої складової розбудови держави, а також покращення і осучаснення механізму фінансової основи охорони здоров’я. Проаналізовано, що реалізація такої оптимізації дасть змогу щодо продовження і удосконалення пріоритетів державного фінансування як сучасної, демократичної моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я та раціональне використання бюджетних коштів. В статті визначено, що сучасний стан сфери охорони здоров’я в Україні містить позитивні зміни тільки останні роки. В останній час прийнято ряд законодавчих актів і нормативних документів, що відповідають світовим моделям фінансування медичних закладах. В Україні було прийнято Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який має реформувати охорону здоров’я в Україні, закласти основоположні засади щодо фінансових гарантій медичного обслуговування населення, відновлення соціальних стандартів і збереження життя, та утвердити принцип справедливості. Згідно Закону змінився новий підхід до фінансування медичних послуг, а саме введено нову модель «гроші ходять за пацієнтом», що дозволить пацієнту обирати лікаря, чи лікарню, незалежно від місця реєстрації, та отримати гарантований, безкоштовний пакет якісних медичних послуг. Автор статті окремо дослідила недоліки Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», а саме велику кількість юридичних колізій, що суперечить основним положення Конституції України та іншим нормативним актам. Автором статті надано рекомендації щодо вдосконалення медичної сфери та напрямки оптимізації фінансування медичних послуг в системі охорони здоров’я: розробити і запровадити систему контролю якості за надання медичних послуг щодо відповідності сучасним викликам;впровадити інститут медичного менеджменту для раціонального розподілення виділених коштів на розвиток медичних установ за допомогою мультидисциплінарного підходу; проведення тренінгів та курсів підвищення кваліфікації щодо отримання знань у сфері медичного менеджменту.