Академічна медична наука в Україні і світі: історія, сучасність, перспектива

Abstract

Вступ. Країни, які володіють значним людським капіталом і розвиненою науковою базою, мають більше перспектив для стійкого довгострокового розвитку. Для ефективної участі у відновленні та повоєнному розвитку вітчизняної економіки українська медична наука, яка донедавна функціонувала за пострадянською моделлю, потребує подальших організаційно-функціональних змін. Мета. Здійснити порівняльний аналіз варіантів організації медичної науки в Україні та провідних країнах світу та обґрунтувати підходи щодо розбудови Національної академії медичних наук з урахуванням міжнародного досвіду та євроінтеграційного вектора розвитку України. Матеріали та методи. Методологічна основа дослідження базується на системному підході. У статті використано методи структурного та логічного аналізу, бібліосемантики, абстракції та узагальнення. Було проведено аналіз чинної законодавчої бази України, актів міжнародного права та наукових літературних джерел щодо роботи академій медичних наук в Україні і світі (всього 52 документи). Результати. Національна академія медичних наук України є розпорядником значних матеріальних і людських ресурсів та виділених бюджетних коштів. Міжнародний досвід свідчить, що аналогічні організації існують майже у 30 країнах світу, у тому числі таких провідних, як США, Велика Британія, Франція, Австралія, Бразилія, Індія, Канада, Швейцарія. У низці провідних країн світу академії медичних наук створені або здобули нові високі можливості розвитку протягом останніх десятиліть. Запропоновано концептуальні підходи до розбудови академічної медичної науки в Україні з урахуванням наявних викликів і можливостей в умовах європейської інтеграції. Висновки. Академічна медична наука відіграватиме важливу роль у повоєнному відновленні України, сприяючи розвитку людського потенціалу шляхом підвищення якості освіти, охорони здоров’я та наукових інновацій. Її інтеграція в національну стратегію відновлення створює передумови для зміцнення трудового ресурсу та стимулювання економічного зростання. Підтримка наукових досліджень і розвиток медичної інфраструктури є важливими чинниками формування сталого суспільства та підвищення конкурентоспроможності країни на міжнародному рівні.