Образ Я і уявлення про майбутнє у молоді

Abstract

Зроблена спроба розглянути та систематизувати науковий теоретичний матеріал з питання феномену майбутнього саме в контексті психологічних досліджень. Розкриті особливості проектування особистістю власного життя. Вивчені особливості взаємозумовленого впливу особистісних характеристик молодої людини, її структурних компонентів образу Я та їхній вплив на процес та зміст проектування власного майбутнього. Проектування власного життєвого шляху досить складний і тривалий процес, який передбачає побудову життєвого плану, який виникає лише тоді, коли предметом роздумів стає не лише кінцевий результат (сама мета, її досягнення), а й способи його досягнення, шлях, яким людина має намір слідувати, і ті об'єктивні та суб'єктивні ресурси (самооцінка), які їй для цього знадобляться. Відповідно проектування власного життя відбувається як на рівні особистісному – проектування себе у майбутньому; так і на рівні змістовно-операційному – проектування власних дій по досягненню бажаного майбутнього. Проблема проектування життєдіяльності у психології розвивається в рамках проблематики вивчення особливостей особистісної активності, орієнтованої на досягнення суб'єктом свідомо поставленої мети. Процес постановки мети та її реалізації цілеспрямованої дії утворює ту основу, де суб'єкт реалізує проектування свого життя. Проект, що вибудовується суб'єктом, інтерпретується як усвідомлюване проживання людиною мети, реалізація тих чи інших цінностей у поєднанні зі спрямованою на їхнє досягнення внутрішньої та зовнішньої активності суб'єкта. Психологічна наука не має чіткого трактування сутності феномена майбутнього. Проте, вона має розгорнуте психологічне трактування психологічних функцій майбутнього в житті людини. В рамках дослідження прийняття точка зору щодо основної функції майбутнього, яка полягає в забезпеченні смислової та часової перспективи особистості. В психологічній науці дані функції-характеристики розкриваються через категорію образу майбутнього. В рамках нашого дослідження ми погоджуємося з трактування, які розглядають образ майбутнього, як новоутворення, яке постає як прогноз, як реальна конструктивна життєва перспектива, як життєвий план особистості. Образ майбутнього є мультимодальним (що включає різні часові координати, емоційні і когнітивні процеси) конфігуратором, властивим як окремій особистості, так і групі загалом.