Особистісні характеристики переживання страху та тривоги у підлітків під час війни

Abstract

Стаття присвячена дослідженню страху та тривоги, які виникають у підлітків під час війни. Описано програму та інструментарій емпіричного дослідження особистісних характеристик переживання страху та тривоги у підлітків. Структуровано описано етапи експериментального дослідження. До першого етапу експерименту увійшло: детальний теоретичний аналіз раніше опублікованих робіт з теми страхів та тривоги у підлітків та визначення не вирішених проблем, що стали основними в даному експерименті; вибір теми дослідження, постановка мети й завдань дослідження; вивчення реальної практики вирішення досліджуваної проблеми; вивчення розроблених у теорії та застосовуваних на практиці заходів, що сприяють вирішенню проблеми. До другого етапу віднесено: вибір потрібної кількості експериментальних об'єктів (кількості досліджуваних, визначення можливої тривалості експерименту; вибір конкретних методик). Подано перелік психодіагностичних методик, що використані в експериментальній частині. До них увійшли: самоактуалізаційний тест; методика Спілбергера-Ханіна; «Шкала тривожності» О. Кондаша; методика на виявлення дитячих страхів О. Захарова, І. Панфілова; опитувальник ієрархічної структури актуальних страхів особистості Ю. Щербатих і Е. Івлєва. Проведено емпіричне дослідження особливостей переживання страху, тривоги у підлітків. Отримані результати дослідження засвідчили, що є позитивний зв’язок показників просторових страхів, страхів висоти і глибини та страхів, пов’язаних зі статевою функцією, на рівні високої статистичної значущості. Підтверджено, що у підлітків з високим рівнем самоактуалізації виникають страхи, пов’язані з високим рівнем відповідальності за власне життя та можливостей для самореалізації в різних сферах життєдіяльності. Негативний зв’язок показників: шкільної тривожності, самооцінкової тривожності, загальної тривожності та страху на рівні високої статистичної значущості, а також міжособистісної тривожності, медичних страхів на рівні статистичної значущості з загальним показником самоактуалізації.