Захист прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні: теоретико-правове дослідження

Abstract

У роботі, на основі аналізу наукових поглядів учених та норм чинного законодавства, надано характеристику сучасного стану забезпечення прав та свобод дитини в Україні. З’ясовано, що на законодавчому рівні ухвалено низку законів, норми яких спрямовані на захист прав і свобод дитини, що, беззаперечно, можна оцінити з позитивного боку. Водночас вказаними документами перелік правових актів у цій сфері не обмежується. Одним з основних компонентів державної політики України у сфері захисту дитинства є вдосконалення нормативно-правової бази в умовах воєнного стану, зокрема імплементація норм міжнародного права та міжнародних механізмів захисту прав дітей. Результатом цієї діяльності є те, що на сьогодні Україна є учасницею ухвалення цілого ряду міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини. Також слід зазначити, що в Україні основні підходи до осмислення й реалізації прав дітей, визначених міжнародним та вітчизняним законодавством, протягом останнього часу істотно змінюються. Це пов’язано з посиленням уваги з боку держави до інтересів дітей, удосконаленням механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, розвитком інституцій соціально-правового захисту дітей та багатьма іншими факторами тощо. Досліджено, що законодавчо не встановлено покарання за вчинення кримінального злочину у виді вербування, втягування та рекрутування дітей у воєнні дії. Залишається сьогодні відкритим питання стосовно доцільності імплементації міжнародних механізмів захисту прав дітей в українське суспільство та правовий простір. Головною причиною цього є той факт, що ці інститути не гарантують захисту прав дітей у тих країнах, які їх розробили та широко використовують. А тому актуальним є дослідження ефективності використання міжнародних механізмів щодо захисту прав дітей у світі. Визначено пріоритети прав та свобод дитини в Україні, а саме: створення сприятливих умов для життя та розвитку дитини, системи правосуддя, дружнього до дитини, безпечного інформаційного простору для дітей, активізація територіальної громади у вирішенні питань забезпечення прав дітей в умовах децентралізації. Зроблено висновок, що за час незалежності України законодавець створив досить потужну та розгалужену систему захисту прав та свобод дітей, яка складається з нормативно-правових актів різної юридичної сили. Проте, однією із проблем у цій сфері є фактична відсутність правових норм, які встановлюють особливості правового регулювання прав дітей в умовах збройного конфлікту.