Міжнародні правові основи репатріації

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз міжнародно-правових засад процесу репатріації. Досліджено еволюцію міжнародного правового регулювання репатріації від перших міжнародних угод до сучасних багатосторонніх конвенцій та договорів. Особливу увага приділено аналізу ключових міжнародних документів, що формують правову базу процесів репатріації в сучасному світі. Розглянуто фундаментальні принципи міжнародного права щодо репатріації, зокрема принцип добровільності повернення, недискримінації, збереження єдності сім’ї, а також право на повернення до країни поход- ження. Проаналізовано механізми імплементації цих принципів у національне законодавство різних держав та практику їх застосування. У роботі детально висвітлено роль міжнародних організацій у процесах репатріації, зокрема діяльність Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Міжнародної організації з міграції (МОМ) та інших спеціалізованих установ. Досліджено їхні мандати, функції та практичний внесок у забезпечення правових гарантій репатріантам. Окремий розділ статті присвячено аналізу правових механізмів захисту прав репатріантів на міжнародному рівні. Досліджено систему міжнародних судових та квазісудових органів, що розглядають справи, пов’язані з порушенням прав репатріантів, проаналізовано їхню практику та ключові рішення. У статті також розглянуто проблемні аспекти міжнародно-правового регулювання репатріації в умовах збройних конфліктів та надзвичайних ситуацій. Проаналізовано особливості застосування норм міжнародного гуманітарного права щодо репатріації військовополонених та цивільного населення. Особливу увагу приділено аналізу міжнародно-правових механізмів захисту соціально-економічних прав репатріантів, включаючи право на працю, соціальне забезпечення, освіту та медичну допомогу. Розглянуто міжнародні стандарти щодо визнання кваліфікацій та дипломів репатріантів. У висновках підкреслюється необхідність подальшого розвитку міжнародно-правових механізмів захисту прав репатріантів, посилення міжнародного співробітництва у цій сфері та вдосконалення процедур моніторингу дотримання міжнародних зобов’язань державами.