Місце медіації в системі способів захисту прав суб'єктів господарювання

Abstract

Сьогодні медіація - один з найпопулярніших альтернативних способів вирішення спорів (конфліктів) у розвинених країнах. Він передбачає участь посередника (медіатора), який допомагає сторонам у конфлікті налагодити комунікаційний процес, проаналізувати конфліктну ситуацію, щоб сторони могли вибрати рішення, що задовольнить інтереси і потреби обох сторін у спорі. Відносини, пов’язані з проведенням медіації та реалізацією досягнутих в її ході домовленостей, потребують нормативного врегулювання, зважаючи на значущість як самої процедури, так і її результатів. Регламентація процедури медіації, визначення прав та обов’язків її учасників, правила оформлення домовленостей сторін є основою для досягнення цілей медіації й забезпечення балансу між інститутом медіації та правовою системою країни. У зв’язку з цим кожен медіатор і кожен юрист, який включається до процедури медіації в якості консультанта або представника свого клієнта, має володіти правовими знаннями і знаннями етико-нормативних засад медації. У вітчизняній системі права давно назріла потреба запровадження інституту медіації, що пов’язано з неефективністю й недосконалістю судової системи України та низьким показником виконання судових рішень. Враховуючи успішне застосування інституту медіації в багатьох країнах і курс на гармонізацію національного законодавства із законодавством Європейського Союзу, 03.11.2016 р. Верховною Радою України було прийнято в першому читанні проєкт Закону України «Про медіацію». Для української правової системи законодавча ініціатива щодо впровадження нормативного регулювання інституту медіації є дуже важливим кроком. Оскільки за відсутності національного законодавства, що визначає правові основи процесу позасудового врегулювання спорів, практичне застосування інституту медіації проводилося лише на основі усталеної практики країн Європейського Союзу. Згідно з положеннями проєкту Закону України «Про медіацію», медіація визначається як альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві (або більше) сторони спору намагаються в межах структурованого процесу за участю медіатора досягти згоди для вирішення їхнього спору. Медіатором є незалежний посередник, що допомагає сторонам вирішити спір шляхом медіації.