Річкова логістика в умовах війни та повоєнного відновлення України: стан та перспективи

Abstract

Актуальність теми дослідження. Найактуальнішим завданням сьогодення є відновлення України, подолання наслідків бойових дій на її території та вирішення питань національної безпеки та обороноздатності. Отже вирішити логістичні та інфраструктурні завдання можливо саме шляхом модернізація внутрішнього водного транспорту та його інфраструктури, розширення мережі річкових портів та підвищення ефективності наявних потужностей в них, створення умов для залучення приватних інвестицій та стимулювання розвитку внутрішнього водного транспорту України. Постановка проблеми. Існує необхідність створення системи логістичного управління використанням судноплавних внутрішніх водних шляхів Півдня України, а саме суднового ходу «Дунай – Чорне море» (Гирло Бистре) з можливістю подальшого розширення використання портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайск. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз основних публікацій свідчить, що питання розвитку річкової логістики розглядаються багатьма дослідниками. Так дослідження Krčum, M., Plazibat V., Gorana J. M., Wójcikiewicza R., Kaupb M., Nowakowski T., Kulczyk J., Skupień E. & Tubis A., Kolář J. & Stopka, O., Krile S. зосереджені на вирішенні певних питань в контексті окремих країн, наприклад: хорватської транспортної системи та напрями інтеграції морських і річкових портів, особливостей діяльності внутрішнього водного транспорту в Щецині (Польща, детермінантів трансформації річкових портів Нижньої Вісли, пошуку локалізації мультимодального логістичного центру у порту на річці Лабе (Ельба), розвиток ринку внутрішнього водного транспорту, а також посилення європейського співробітництва у сфері внутрішнього водного транспорту та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. З урахуванням важливості для України відродження судноплавства річкою Дунай доцільним є проведення досліджень водних шляхів та можливостей підвищення ефективності діяльності морських портів: Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Постановка завдання, мети дослідження. З метою практичної реалізації та вищевказаного у межах даного наукового дослідження будуть вирішені такі наукові завдання: провести аналіз сучасного стану та динаміки розвитку порту Ізмаїл; здійснити прогнозне моделювання можливостей і умов підвищення ефективності його діяльності в контексті вирішення транспортних проблем під час війни та в умовах повоєнного відновлення України. Метод та методологія проведення дослідження. У процесі проведення дослідження використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів. Виклад основного матеріалу (результати дослідження). Україна належить до найбільших Європейських країн, які мають потужний потенціал розвитку внутрішніх водних шляхів та річкового транспорту. Але впродовж вже більше двадцяти років галузь річкових вантажних та пасажирських перевезень поступово погіршувала показники своєї діяльності. З початком війни, окупації морського простору, руйнування значної кількості інфраструктури країни (автомобільні шляхи, мости, залізниці), саме річковий транспорт забезпечив потреби транспортної логістики не тільки України, а й інших країн світу. Важливе значення в цьому зіграла активізація судноплавства на Дунаї (Гирло Бистре) та діяльність морських портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. За результатами проведеного аналізу діяльності ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» встановлено, що останніми роками ефективність діяльності порту погіршувалась. Суттєві позитивні зміни відбулись у 2022 році. Обсяг вантажопереробки Ізмаїльського порту у 2021 році становив 3,84 млн тонн, а у 2022 році – 8,89 млн тонн. Отже, за підсумками 2022 року, порт Ізмаїл перевиконав показники 2021 року на 218%. Загальний обсяг вантажопереробки Ізмаїльського морського порту у лютому 2023 року становив 1 млн 345 тис. тонн – це на 24 % більше, ніж у січні 2023 року. Наразі порт Ізмаїл перевищує виконання плану на 274 %. Суттєвому покращенню показників портів Дунайського регіону сприяли днопоглиблювальні роботи у Ізмаїльському та Ренійському портах. На основі даних щодо показників діяльності Ізмаїльського морського порту нами було проведене прогнозування щодо основних показників діяльності на період до 2026 року. При прогнозуванні показників діяльності порту враховані позитивні показники, отримані у 2022 році. Щодо подальшого збільшення вантажообігу ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», то цьому сприятиме також заплановані з березня 2023 року фідерні контейнерні перевезення, які з кінця 2022 року здійснюються між румунським портом Констанца і українським Рені. Сервіс фідерних контейнерних перевезень на потужностях ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та порта Констанца буде відкритий для прийняття контейнерів ліній Arkas, ZIM, Maersk, Hapag-Lloyd, СМА та інших. Контейнери будуть слідувати у режимі трансшипенту, тобто буде відсутня необхідність оформлення транзитних митних документів в порту Констанца. Висновки. В роботі показано, що Україна, яка має потужний потенціал розвитку внутрішніх водних шляхів та річкового транспорту, впродовж останніх років катастрофічно його недовикористовує і, як наслідок – галузь річкових вантажних та пасажирських перевезень поступово погіршувала показники своєї діяльності. Доведено, що в умовах війни у 2022 році суттєво покращились показники діяльності Дунайських портів, завдяки діяльності яких вдалось забезпечити вантажні перевезення після унеможливлення використання низки українських портів. На прикладі аналізу стану та ефективності діяльності ДП «Ізмаїльський морський торговий порт» доведено можливості покращення показників його діяльності. За результатами прогнозного моделювання показників його діяльності до 2026 року, визначені очікувані показники обсягів вантажоперевезень та структура вантажопотоку. Обґрунтована доцільність та ефективність використання фідерних контейнерних перевезень на маршруті ДП «Ізмаїльський морський торговий порт» – порт Констанца